AGM-130 Основні характеристики Тип: ракета «повітря-поверхня» Наведення: Інфрачервоне Стан: Знята з озброєння Бойові характеристики Дальність пуску: 75 кілометрів Максимальна швидкість: Висока дозвукова швидкість, але точна швидкість засекречена Масо-габаритні розміри Довжина: 3,9 м Діаметр: 0,46 м Стартова маса: 1323 кг Маса бойової частини: 907 кг AGM-130 — американська авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» Розроблена в 1984 році, вона фактично є ракетною версією бомби GBU-15. Перший екземпляр був прийнятий на озброєння в 1994 році, а знята з озброєння в 2013 році. Всього виготовлено 502 одиниці.
Опис AGM-130 — це ракета класу «повітря-поверхня» з двигуном , призначена для ударів по різних цілях на великих відстанях. По суті, це версія бомби GBU-15 з ракетним двигуном, а бомба GBU-15 в свою чергу є варіантом Mark 84. F-111 та F-15E можуть нести дві такі ракети.
GBU-15 — це модульна зброя, а AGM-130 продовжує цю концепцію. Вона складається з інфрачервоної головки самонаведення, радіолокаційного висотоміра, крил, обтічників, бойової частини масою 907 кг, блоку керування, ракетного двигуна та блоку передачі даних. Потужність AGM-130 аналогічна авіаційній бомбі Mark 84. Дальність польоту становить близько 75 км. Стартова маса: 1323 кг. Довжина: 3,9 м. Розмах крил: 150 см.
Бойове застосування AGM-130 вперше був застосований у бойових діях 11 січня 1999 року під час операції «Північна вахта» , коли пара AGM-130 була використана винищувачами F-15E для знищення двох іракських позицій ЗРКMichael Knights, Cradle of Conflict: Iraq and the Birth of Modern U.S. Military Power, 2005, p.225. AGM-130 також був зброєю, яка використовувалася під час удару НАТО по залізничному мосту в Грделиці , Сербія , у квітні 1999 року .
Оператори : ВПС США були єдиним експлуатантом AGM-130.
Примітки