Четвертий саміт Україна — Південно-Східна Європа відбувся 11 червня 2025 року в місті Одеса, Україна. Захід зібрав лідерів та високих представників країн Південно-Східної Європи для обговорення ключових питань регіональної безпеки, підтримки України у війні з Росією, європейської та євроатлантичної інтеграції, а також післявоєнного відновлення України.

Саміт став продовженням діалогу, започаткованого на попередніх зустрічах, зокрема на третьому саміті в Дубровнику 9 жовтня 2024 року, де було ухвалено Дубровницьку декларацію.

Учасники У саміті взяли участь високопосадовці з 11 країн, окрім України. Зокрема, були присутні: , президент Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Андрій Сибіга. , президентка Мая Санду. , президент Яков Мілатович. , президент Нікушор Дан. , президент Александар Вучич (перший візит до України). , прем'єр-міністр Росен Желязков. , прем'єр-міністр Андрей Пленкович. , прем'єр-міністр Кіріакос Міцотакіс. , голова парламенту Еліза Спіропалі. , перший заступник голови уряду та міністр охорони довкілля й просторового планування Ізет Меджіті. , віцепрем'єр-міністр — міністр закордонних та європейських справ Таня Файон. Також були представники Туреччини.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив, що рівень учасників свідчить про важливість саміту, і що делегації приїхали до Одеси попри безпекові попередження.

Перебіг саміту Саміт розпочався з візиту до місця, де учасники могли побачити наслідки російських атак на Одесу. Володимир Зеленський у своєму виступі наголосив, що Одеса є важливим містом для спільної безпеки, перехрестям між Північною та Південною Європою, Балканами та Кавказом. Він підкреслив, що Росія розглядає Україну як ресурс та військову базу для подальших вторгнень, і що безпека Південно-Східної Європи та Чорного моря є неподільною.

На порядку денному були питання регіональної безпеки, стійкості до гібридних загроз, зміцнення торговельних і транспортних мереж, енергетичної безпеки, розмінування, післявоєнної відбудови, а також реабілітації та підтримки військовослужбовців, дітей та ветеранів.

Ключові заяви учасників Володимир Зеленський закликав до посилення оборонної підтримки України, зокрема системами ППО та дронами, а також до посилення санкцій проти Росії, зокрема щодо нафтових танкерів та фінансового сектору, запропонувавши обмеження ціни на нафту до 30 доларів за барель. Він також наголосив на важливості єдності у підтримці розширення ЄС та НАТО і розвитку інфраструктурної співпраці. Зеленський повідомив про розробку власного озброєння для захисту енергетичної інфраструктури. Нікушор Дан звернув увагу на проблему російської дезінформації щодо війни та призову. Мая Санду заявила про тісну співпрацю з Україною у протидії російській гібридній агресії, зазначивши, що Молдова щодня стикається зі спробами російського втручання. Вона також нагадала про прийняття понад 100 тисяч українських біженців, підготовку українських саперів та сприяння транзиту зерна. Еліза Спіропалі заявила про повну підтримку євроінтеграційних зусиль України та наголосила на необхідності відновлення світового ладу на основі міжнародних правил. Таня Файон закликала до справедливого миру для України на основі Статуту ООН, повного припинення вогню та притягнення винних у воєнних злочинах до відповідальності. Вона також наголосила на важливості безпечного повернення примусово вивезених українських дітей. Кіріакос Міцотакіс запропонував створити транспортний коридор, що з'єднає грецький порт Александруполіс з Одесою через болгарську Варну та румунську Констанцу, який може бути профінансований ЄС Він також назвав вторгнення Росії в Україну «пробудженням Європи» щодо питань безпеки.. Яков Мілатович підкреслив важливість проведення саміту в Одесі як демонстрацію підтримки України та висловився за негайне припинення вогню. Александар Вучич запропонував допомогу у відновленні одного або двох українських міст чи регіонів. Росен Желязков заявив, що війна змінила підхід до спільної безпеки, і що Європа повинна чинити опір так, як Україна.

Одеська декларація За підсумками саміту було ухвалено Одеську декларацію, яка спиралася на висновки попередніх самітів в Афінах (21 серпня 2023), Тирані (28 лютого 2024) та Дубровнику (9 жовтня 2024).

Ключові пункти декларації: Найрішучіше засудження агресивної війни Росії проти України як тяжкого злочину проти українського народу та грубого порушення міжнародного права. Підтвердження непохитної підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Заклик до міжнародної спільноти активізувати підтримку України та утриматися від будь-якої допомоги воєнним зусиллям Росії. Визначення повного виведення російських сил, припинення війни та відновлення міжнародно визнаних кордонів України як основоположних умов для миру. Підкреслення стратегічного значення Чорного моря для європейської та глобальної безпеки. Визнання майбутнього членства України, Молдови та партнерів із Південно-Східної Європи в ЄС життєво важливим для стабільності регіону. Підтвердження, що членство в НАТО залишається найкращим варіантом безпеки для України, та підтримка її євроатлантичних прагнень. Наголошено, що ані Росія, ні будь-яка інша держава поза НАТО не має права вето на розширення Альянсу. Засудження воєнних злочинів Росії та підтримка міжнародних зусиль зі створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії. Наголошення на важливості продовольчої безпеки та вільного доступу української аграрної продукції на світові ринки. Заклик до посилення санкцій проти Росії, зокрема в банківському та енергетичному секторах. Зобов'язання сприяти повоєнному відновленню України, де країни Південно-Східної Європи мають відігравати ключову роль. Домовленість спільно працювати над запобіганням гібридним загрозам та провести наступну зустріч країн-учасниць на рівні відповідних відомств в Одесі.

Декларацію підписали всі учасники, окрім президента Сербії Вучича. Він заявив про це журналістам, додавши, що Сербія керується власними інтересами та захищає міжнародне публічне право.

Підсумки Президент Володимир Зеленський зазначив, що саміт в Одесі став чітким сигналом проти спроб Росії дестабілізувати регіон та послабити суверенітет у Європі. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав зустріч «зустріччю однодумців», які поділяють оцінки викликів, що стоять перед Україною, та розуміють неподільність безпеки України та країн Південно-Східної Європи.

Примітки