Граф Франц Генріх Георг фон Вальдерзее (; 25 квітня 1791, Дессау — 16 січня 1873, Бреслау) — німецький воєначальник, генерал кінноти Прусської армії.
Біографія Син письменника графа Франца фон Вальдерзее (1763–1823) та його дружини Луїзи, уродженої графині фон Ангальт (1767–1842). Його молодший брат — прусський генерал-лейтенант і військовий міністр Фрідріх фон Вальдерзее (1795–1864).
Вальдерзее приєднався до 1-го драгунського полку «Король Баварії» як юнкер 22 лютого 1806 року. 23 листопада 1812 року він був вироблений у чин першого лейтенанта. Він брав участь у кампанії 1813 року як штабскапітан в полку Gardes du Corps і брав участь у битвах при Гросгершені, Бауцені, Гросберені та Лейпцигу. 5 червня 1815 він був вироблений в ротмістри, а 30 березня 1819 року — в майори. Після тривалого миру 21 вересня 1832 року він став командиром 3-го уланського полку. 18 лютого 1834 року Вальдерзее було переведено командувати полком Gardes du Corps. На цій посаді він був підвищений до оберстлейтенанта 30 березня 1834 року і до оберста 30 березня 1836 року. 25 березня 1841 року він став командиром 2-ї гвардійської кавалерійської бригади і був підвищений до генерал-майора 7 квітня 1842 року. 14 лютого 1848 року став командиром гвардійської кавалерійської бригади і був підвищений до генерал-лейтенанта 8 травня 1849 року. З 15 серпня 1856 по 14 серпня 1864 року — командир 5-го армійського корпусу в Позені. 18 вересня 1858 року підвищений до генерала кінноти. З 13 червня 1859 року — губернатор Позена, з 18 травня 1864 по 1 травня 1870 року — Берліна, а за відсутності генерал-фельдмаршала Фрідріха фон Врангеля під час австро-прусської війни був призначений головнокомандувачем в марках. 2 травня 1870 року Вальдерзее був відправлений на пенсію, зберігши посаду почесного шефа 4-го драгунського полку.
Сім'я 27 грудня 1823 року одружився в Берліні з Бертою Вільгельміною Фрідерікою фон Гюнербайн (20 березня 1799, Берлін — 24 січня 1859, Позен), дочкою генерал-лейтенанта Фрідріха Генріха Карла фон Гюнербайна. В пари народились 6 дітей:
Георг (1824–1870) — оберст, загинув у бою під час Французько-прусської війни. Карл (1826–1842) Амалія (1828–1911) Фрідріх Франц (1829–1902) — генерал-лейтенант. Альфред (1832–1904) — генерал-фельдмаршал. Франц (1835–1903) — віцеадмірал кайзерліхмаріне.
Нагороди
Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Святої Анни 2-го ступеня з алмазами (Російська імперія; 26 листопада 1834) Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія; 8 червня 1838) Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест (13 червня 1838) Королівський гвельфський орден, командорський хрест (16 липня 1840) Орден Генріха Лева, командорський хрест (17 грудня 1840) Орден Меча, лицарський хрест (Шведсько-норвезька унія; 22 липня 1841) Орден Залізної Корони 1-го класу (Австро-Угорщина; 21 грудня 1852) Орден Леопольда (Австрія), великий хрест (21 грудня 1852) Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (30 березня 1857) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу (18 березня 1858) Орден Червоного орла, великий хрест (18 жовтня 1861) Орден Чорного орла (17 березня 1863) Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія; 19 березня 1864) Орден Рутової корони (27 грудня 1866) Орден Святого Володимира 1-го ступеня (Російська імперія; 25 червня 1867) Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест із зіркою (23 березня 1868)
Література
Gothaisches Geneologoisches Taschenbuch der Gräflichen Häuser. 1872. Fünf und vierzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1871, S. 887–888. Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 6, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632810, S. 126–128, Nr. 1749.
Примітки