Болобан (Балабан) Віктор (30.08.1898, місто Ромни Полтавська губернія, сучасна Сумська область — дата смерті невідома) - український військовик, громадський діяч; заст. голови управи Української громади в Кнютанжі-Нільванжі (1924, Mosele France). Військове звання — сотник артилерії Армії УНР.Коваль Р., Моренець В. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016). – С. 78 – 79.
Відповідно до українського законодавства є борцем за незалежність України у ХХ столітті.
Біографія Віктор Болобан (Балабан) закінчив 8 класів гімназії в Переяславі у 1916 році. Потім він продовжив навчався на правничому факультеті Київського університету Святого Володимира який закінчив у 1918 році. В подальшому служив хорунжим важкого гарматного дивізіону Запорозької дивізії армії УНР, там і отримав підвищення до сотника.
Вже перебуваючи на еміграції 5 липня 1924 року написав прохання зачислити його студентом до УГА в Подебрадах, але він не був прийнятий. Перебував на еміграції — у Франції та Люксембурзі. Працював робітником металургійного заводу.
Подальша доля невідома.
Нагороди Хрест Симона Петлюри (нагороджений під № 15)
Див. також
Українська революція Армія УНР
Примітки
Джерела
Коваль Р., Моренець В. “«Подєбрадський полк» Армії УНР”. – Т. 1. – Київ: Історичний клуб “Холодний Яр”, “Український пріоритет” (2016). Ємець В. У золоте 50-річчя на службі України. Про козаків-бандурників. — Голлівуд, СПІА — Торонто, Канада, 1961. - С. 111. ЦДАВО України. - Ф. 3795. - Оп. 1. — Спр. 737. — Арк. 1 — 10.