Гео́рг Фукс (; 25 грудня 1856, Данциг — 30 вересня 1939, Мюнстер) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Закінчивши середню школу 13 квітня 1877 року, Фукс вступив до 33-го фузилерного полку прусської армії «Граф Роон» (Східно-Прусський) як фенріх і отримав звання другого лейтенанта 11 лютого 1879 року. З 1885 року він протягом трьох років навчався у Військовій академії і в 1888 році був вироблений в чин першого лейтенанта. У цій якості він вступив у Великий Генштаб в 1890 році. У званні гауптмана з 1894 року командував ротою Магдебурзького фузилерного полку № 36 у Галле. Здобувши звання майора в 1898 році, він потім протягом двох років викладав у Військовій академії. Потім він служив на штабних посадах і був командиром батальйону, перш ніж у 1905 році став начальником штабу 9-го армійського корпусу в Альтоні у званні оберстлейтенанта.

Будучи оберстом, він з 1907 року командував 4-м Нижньоельзаським піхотним полком № 143 у Страсбурзі, а після підвищення до генерал-майора у квітні 1911 року командував 20-ю піхотною бригадою в Позені. У лютому 1914 року він був підвищений до генерал-лейтенанта і отримав командування 16-ю дивізією в Трірі.

На початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року йому було доручено окупувати Люксембург. Потім він бився у битві при Нефшато у складі 8-го армійського корпусу. Наприкінці серпня 1916 року він став командиром 10-го резервного корпусу групи військ Маас-Захід. Наприкінці жовтня 1916 року очолив 14-й резервний корпус, який у середині листопада перебував у головному районі наступу британської 5-ї армії під час битви на Соммі.

З березня 1917 року він прийняв командування армійською групою «C» між Маасом і Мозелем. Після наступу американської 1-ї армії він був змушений залишити великий виступ на схід від Вердена під час битви при Сен-Мієлі в середині вересня 1918 року.

Після Комп'єнського перемир'я Фукс також отримав командування 5-ю армією в грудні 1918 року. У січні 1919 року його перевели в резерв, а 6 жовтня 1919 року звільнили у відставку в званні генерала піхоти запасу.

Нагороди Столітня медаль Орден Червоного орла 2-го класу з дубовим листямRangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 80. Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу Орден Грифона, командорський хрест Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний офіцерський хрест Почесний хрест (Ройсс) 2-го класу Орден Франца Йосифа, командорський хрест (Австро-Угорщина) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Pour le Mérite (22 серпня 1917) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література Walter Killy: Deutsche Biographische Enzyklopädie. 1995, ISBN 3-598-23160-1. Richard Lehfeldt, Otto Kischke, Berthold Wagner: Geschichte des Füsilier-Regiments Graf Roon (Ostpreussischen) Nr. 33. 1901, S. 87. Herrmann Julius Meyer: Meyers Konversations-Lexikon. Bibliographisches Institut, 1933, S. 368. Gustav Böhm, Heinz Hürten, Georg Meyer: Adjutant im preußischen Kriegsministerium Juni 1918 bis Oktober 1919. Deutsche Verlags-Anstalt, 1977, ISBN 3-421-01818-9.