Міхал Хороманський (, , Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія — 24 травня 1972, Варшава, Польща) — польський письменник і драматург. Лауреат Молодіжної премії Польської академії літератури.
Біографія Народився в Єлизаветграді (нині — Кропивницький) в родині медика Костянтина Хороманського (який загинув у результаті вибуху бомби в Києві в 1918 році) та Олександри (уродженої Рогаської). Після смерті батька він був змушений працювати, щоб утримувати себе, матір та сестру. Він був, серед іншого, репетитором, учителем мистецтва, журналістом та помічником пекаря. Він також цікавився живописом і створив кілька портретів у той часMarek Sołtysik, posłowie do: Michał Choromański Zazdrość i medycyna. , 1990. У молодому віці він захворів на туберкульоз кісток та легень. Потім почалися його блукання по лікарнях та санаторіях. У 1924 році він приїхав до Польщі разом з матір'ю та сестрою. Вивчав педагогіку та психологію.
Під час перебування в Закопаному ним зацікавилися Кароль Шимановський і Казимир Вежинський. Останній познайомив молодого письменника (який на той час писав російською мовою) з , вдовою Яна Каспровича, у . Так почалася стрімка кар'єра Хороманського. Юзеф Вітлін писав про — перший роман, написаний Хороманським польською мовою:
У 1930-х роках він написав «Ревнощі та ліки», «Неоднозначні оповідання», «Скандал у веселій Багнісці» та кілька драм. Навесні 1933 року він поїхав до Швейцарії, де у травні лікувався від туберкульозу в санаторії в ЛезеніZieliński Jan: Nasza Szwajcaria. Przewodnik śladami Polaków, Oficyna Wydawnicza «Rytm», Muzeum Polskie w Rapperswilu, Warszawa 1999, s. 109—110, . Він також орендував частину вілли «Химера» в Закопаному. Тут він зустрівся, серед інших. з ВіткаціємZobacz: portrety Choromańskiego Witkiewicza 1 2 і Тадеушем Доленгою-Мостовичем. У цей період він багато подорожував до Аргентини, Бразилії та Західної Африки.
Невдовзі після початку Другої світової війни він одружився з танцівницею та хореографом Рут Сорел. Через її єврейське походження вони обидва були змушені покинути окуповану Польщу в 1940 році. Хороманський провів сімнадцять років на еміграції — спочатку в Бразилії, потім у Канаді. У Монреалі Рут керувала балетною школою, але Хороманський страждав від творчої кризи. Після повернення до країни в 1957 році він почав працювати з подвоєною силою. Він майже щороку публікував новий роман, але ним не дуже цікавились критики. Він почувався самотнім і відкинутим. Він раптово помер 24 травня 1972 року. Похований на військовому кладовищі Повонзки у Варшаві (ділянка 17B-5-30)Wyszukiwarka cmentarna — Warszawskie cmentarze. Рут Сорель-Хороманьська померла у Варшаві 1 квітня 1974 року.
Творчість
Biali bracia (1931) (1932), екранізація (1973) Opowiadania dwuznaczne (1934) Szpital Czerwonego Krzyża (друк у 1937, книга 1959) Prolegomena do wszelkich nauk hermetycznych (1958) (1965), екранізація (1988) Dygresje na temat kaloszy (1966) Makumba, czyli drzewo gadające (1968) W rzecz wstąpić (1968) Słowacki wysp tropikalnych (1969) Głownictwo, moglitwa i praktykarze (1969) Kotły Beethovenowskie (1970) Różowe krowy i szare scandalie (1970) Miłosny atlas anatomiczny (1972) Memuary (1976, раніше надруковано в «Пшекрую») Opowiadanie wariackie (1979) Skandal w Wesołych Bagniskach (1993); за мотивами роману польської комедії жахів (1995)
Екранізації
, реж. Януш Маєвський, 1973 , реж. , 1988 , реж. , 1995
Див. також
Примітки
Bibliografia , Świadomość to kamień: kartki z życia Michała Choromańskiego. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 1989 Andrzej Konkowski, Michał Choromański. Warszawa: , 1980 Artykuł w portalu culture.pl