Варні Паркс (; , , Сідней, Новий Південний Уельс, Британська імперія — , , Сідней, Новий Південний Уельс, Австралія) — австралійський політик й архітектор, неодноразовий член Законодавчих зборів Нового Південного Уельсу в період з 24 вересня 1885 року по 6 листопада 1913 року, автор низки архітектурних будівель на території штату. Син прем'єр-міністра Нового Південного Уельсу та батька-засновника австралійської держави Генрі Паркса.

Ранні роки Народився 4 червня 1859 року в Райді, передмісті Сіднея, в родині Генрі Паркса, батька-засновника австралійської держави, та його дружини Кларинди Варні. У 1873—1877 роках навчався в королівському коледжі в Лондоні (це навчання коштувало 1400 фунтів стерлінгів), водночас працював у банку Нового Південного Уельсу.

Після закінчення коледжу вступив на державну службу і у січні 1879 року призначений до бюро колоніальної архітектури. Пропрацювавши там рік, звільнився, ставши партнером зі знаним архітектором , 31 березня 1883 року їх прийняли в , професійний орган для архітекторів Австралії.

Парламентська кар'єра Обраний до парламенту Нового Південного Уельсу на довиборах 24 вересня 1885 року разом зі своїм батьком від його . У березні 1888 року пішов у відставку і знову повернувся в червні 1891 року. 1895 року оголосив про своє банкрутство і був змушений подати у відставку за чинними тоді правилами, але його переобрали на ту ж посаду того ж року. Представляв партію вільної торгівлі і після смерті свого батька аж до 1900 року, а з 1907 по 6 листопада 1913 року був членом ліберальної партії, після чого залишив парламент.

У роки роботи у парламенті був головою постійного парламентського комітету з громадських робіт. У 1894—1896 роках звинувачував іншого члена парламенту, Роберта Гіксона, у корупції та некомпетентності, через що скликали спеціальну королівську комісію, яка, втім, не знайшла доказів. З серпня 1898 року по вересень 1899 року був поштмейстером у міністерстві Джорджа Ріда. Ще Паркс звинувачував у корупції і сера Артура Гріффіта, якого королівська комісія теж виправдала.

Кар'єра архітектора та споруди Перший представлений Парксом проєкт був невдалим — це проєкт нової будівлі парламенту, який відхилили. У співавторстві з Джеймсом Булом 1894 року збудував дві будівлі для банків Австралії: одна у неороманському стилі, а друга — у класичному для федерації. Крім цього у співавторстві з Блекманом побудували: державну школу Екскернвілля (1883), Стенвортську школу в Сіднеї (1884—1886) і заміський будинок Hazeldean (1898—1901). 1894 року переробив частину церкви святого Якова в Сіднеї, побудувавши їй нові шпиль, портик і склеп, при цьому основним завданням при виконанні замовлення було те, щоб слідів ремонту не було видно, тому Паркс використав ту ж стару мідь, що і при будівництві. Крім цього він спроєктував меморіальну арку в місті Вуллонгонг.

Побудований 1893 року для австралійського підприємця Джорджа Адамса готель «Marble bar» вважається дослідниками найвдалішим проєктом Паркса.

Всі ці будівлі внесені до Австралійського списку культурної спадщини.

Сім'я

Був двічі одружений. Вперше одружився з Мері Мюрей у пресвітеріанській церкві 21 березня 1883 року. Разом пара прожила лише п'ять місяців, після чого Мері померла. Тоді вдруге Паркс одружився 24 грудня 1884 року з сестрою Мері Ізабеллі в місті Ліверпуль. Сім'я часто переїжджала. У цьому шлюбі народилося 5 дітей. Попри це шлюб не можна було назвати вдалим, оскільки Паркс намагався розлучитися з дружиною, звинувачуючи її в подружній невірності у грудні 1902 року. Але на суді наприкінці того ж року вони досягли мирової угоди і залишилися жити разом аж до смерті Варні.

Останні роки життя та смерть Останні роки життя провів як пустельник, не займаючись справами і лише зрідка бачачись з сім'єю. Він займався переважно геологією. 14 травня 1935 року помер у своєму будинку в Глейдсвіллі (передмістя Сіднея), залишивши дружину і трьох дітей (дві дитини з п'яти народжених у шлюбі померли ще в дитинстві), які поховали його поряд з батьком і матір'ю у у Блакитних горах.

Галерея

Примітки

Литература

Посилання