Анатолій Васильович Соломин ( ) — радянський та український легкоатлет, який спеціалізувався на спортивній ходьбі. Переможець та призер Кубків світу з ходьби. Бронзовий призер чемпіонату Європи з ходьби на 20 кілометрів (1978). Чемпіон Європи в приміщенні з ходьби на 5000 метрів (1983). Чемпіон СРСР. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Тренер зі спортивної ходьби.

На внутрішніх змаганнях в СРСР представляв Українську РСР та місто Київ.

Із життєпису

Анатолій Соломін народився 2 липня 1952 року в селі Комаровка Пензенської області.

Почав займатися спортивною ходьбою у 1968 році, проходив підготовку у місті Петровську Саратовської області під керівництвом Миколи Майорова та Віктора Лутохіна. Виступав за Збройні Сили та добровільне спортивне товариство «Авангард» (Київ). Був підопічним заслуженого тренера України Бориса Олександровича Яковлєва.

Вперше заявив про себе на міжнародному рівні в сезоні 1973 року, коли увійшов до складу радянської збірної та виступив на Кубку світу зі спортивної ходьби в Лугано, де, хоч і зійшов з дистанції 20 км, але разом зі своїми співвітчизниками став срібним призером у командному заліку.

У 1977 році виграв срібну медаль у ходьбі на 10 000 метрів на зимовому чемпіонаті СРСР у Мінську, тоді як у ходьбі на 20 км здобув перемогу на літньому чемпіонаті СРСР у Москві та став восьмим на Кубку світу в Мілтон-Кінзі.

У березні 1978 року отримав срібло у дисципліні 10 000 метрів на зимовому чемпіонаті СРСР у Москві, а у липні на змаганнях у Вільнюсі встановив вище світове досягнення на шосейній дистанції 20 км — 1:23.30. У серпні виборов бронзову нагороду на чемпіонаті Європи в Празі — тоді східнонімецький ходок Роланд Візер перевершив його вище світове досягнення на 18 секунд.

У 1979 році в дисципліні 20 км став срібним призером на чемпіонаті СРСР в межах VII літньої Спартакіади народів СРСР, а на Кубку світу в Ешборні був четвертим та другим в особистому та командному заліках відповідно.

Завдяки низці вдалих виступів отримав право захищати честь країни на літніх Олімпійських іграх 1980 року в Москві, претендував на перемогу на 20-кілометровій дистанції, але буквально за 500 метрів до фінішу отримав третє попередження і був дискваліфікований. Це спричинило великий скандал у Спорткомітеті СРСР, оскільки останнє попередження спортсмену виніс радянський арбітр Микола Смага. Висловлювалися припущення, що Смага, який на той час очолював збірну України, зробив це з корисливих мотивів — він прагнув отримати звання заслуженого тренера і тому вирішив усунути учня тренера-конкурента. Також цього сезону Соломін виграв бронзову медаль у ходьбі на 20 000 метрів на чемпіонаті СРСР у Донецьку.

У 1981 році переміг у ходьбі на 20 км на чемпіонаті СРСР, що пройшов у межах Меморіалу братів Знаменських. На Кубку світу у Валенсії посів сьоме місце в особистому заліку та допоміг своїм співвітчизникам стати срібними призерами у командному заліку Кубка Лугано.

У 1983 році на чемпіонаті Європи в приміщенні в Будапешті перевершив усіх суперників у ходьбі на 5 000 метрів. На Кубку світу в Бергені з рекордом СРСР 1:19.43 став третім в особистому заліку на дистанції 20 км та переміг у загальному командному заліку.

У 1984 році отримав срібло на чемпіонаті СРСР у Сочі. Розглядався як кандидат на участь в Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджелесі, проте Радянський Союз разом із кількома іншими країнами східного блоку бойкотував ці змагання з політичних причин. Натомість Соломін виступив на альтернативному турнірі «Дружба-84» у Москві, де у ходьбі на 20 км став срібним призером.

У 1986 році на Іграх доброї волі у Москві зійшов з дистанції у ходьбі на 20 км.

Завершив спортивну кар'єру після закінчення сезону 1988.

Згодом виявив себе як тренер та педагог, працював тренером у Київській обласній школі вищої спортивної майстерності у Броварах. Підготував низку ходоків світового рівня, серед яких його вихованці — переможець Кубка світу Віталій Попович та срібна призерка чемпіонату Європи Аліна Цвілій. Очолював збірну України зі спортивної ходьби.

Спортивні досягнення

Учасник олімпійських змагань з шосейної спортивної ходьби на 20 кілометрів (1980), на яких був дискваліфікований за порушення правил ходьби.

Бронзовий призер Кубка світу з шосейної ходьби на 20 кілометрів у особистому заліку (1983). На інших Кубках світу у цій дисципліні в особистому заліку фінішував 4-м (1979), 7-м (1981) та 8-м (1977), а у 1973 не зміг фінішувати на цій дистанції. Володар Кубка світу з ходьби в командному заліку (1983). Срібний призер Кубків світу з ходьби в командному заліку (1973, 1979, 1981).

Бронзовий призер чемпіонату Європи з шосейної ходьби на 20 кілометрів (1978).

Чемпіон Європи в приміщенні з ходьби на 5000 метрів (1983).

Фінішував 6-м у ходьбі на 10000 метрів на чемпіонаті Європи серед юніорів (1970).

Чемпіон СРСР з шосейної ходьби на 20 кілометрів (1977, 1981). Срібний призер чемпіонатів СРСР з шосейної ходьби на 20 кілометрів (1979, 1984). Бронзовий призер чемпіонату СРСР з ходьби на 20000 метрів доріжкою стадіону (1980).

Чемпіон СРСР в приміщенні з ходьби на 10000 метрів (1977, 1978).

Автор вищого світового досягнення з шосейної ходьби на 20 кілометрів — 1:23.30 (1978).

Ексрекордсмен світу з ходьби на 20000 метрів доріжкою стадіону — 1:22.59,4 (1979).

Примітки

Джерела

Анатолій Соломін — профіль на вебсайті Світової легкої атлетики

Анатолій Соломін — профіль на вебсайті sport-strana.ru (архівна версія)