9-та Залізнична дивізія Армії УНР – піше формування часів Української Революції у складі Армії УНР.
Створена з залишків Залізнично-технічного корпусу, створеного ще за часів Гетьманату. В кінці травня реорганізований в 9-ту пішу Залізничну дивізію в складі 500-800 багнетів.
Історія Формування У травні 1919 року з розбитих частин Корпусу Залізничної Охорони в результаті реорганізації було створено 9-ту Залізничну пішу дивізію у складі 3 піших і 1 гарматного полків. Командувачем став помічник командира Залізничного Корпусу полковник Кудрявцев Павло Омелянович. Генерал-хорунжий Капустянський Микола Олександрович вказує чисельність дивізії у 800 багнетів, але скоріше за все у підрозділу було менше козаків.
Бойовий шлях Спочатку у складі групи Січових Стрільців дивізія брала участь у літньому наступі УНР і зокрема в Проскурівській операції. Під кінець літа була виведена в запілля.
Восени вела бої на напрямку Вапнярка – Бірзула (мала при собі 1000 осіб бойового складу) під порядкуванням Олександра Вдовиченка
Брала участь в боях з білогвардійськими військами восени 1919 року в складі спочатку Волинської, а потім Запорізької груп
Розформування
15-16 листопада 1919 року після важких втрат залишки 9-ї Залізничної дивізії та Київської групи було зведено у Київську дивізію.
Склад 25-й, 26-й і 27-й Залізничні піші полк. Також у складі 25-й Залізничний гарматний полк (12 гармат)
Протягом війни бойовий склад був до 800 козаків на початку червня, 900 на середину серпня і 1200 на початок вересня. На 24 жовтня внаслідок тяжких боїв з білогвардійцями, а також епідемії тифу, мала в бойовому складі не більше 200 бійців. Майже всю дивізію складала піхота, кіннота не перевищувала 10%, через що підрозділ був малобоєздатний проти білогвардійців з великими кінними загонами
Примітки