Режим керованого валютного плавання, режим керованого плаваючого курсу, також відомий як «брудний плаваючий курс», — це тип режиму обмінного курсу, за якого вартість валюти може коливатися у відповідь на механізми валютного ринку (тобто попит і пропозицію), але центральний банк або грошово-кредитна влада країни час від часу втручається для стабілізації або спрямування вартості валюти в певному напрямку. Це відрізняється від чистого плаваючого курсу, де вартість повністю визначається ринковими силами, та фіксованого обмінного курсу, де вартість прив’язана до іншої валюти або кошика валют.
За режиму керованого плаваючого курсу центральний банк може купувати або продавати власну валюту на валютному ринку, щоб протидіяти короткостроковим коливанням, запобігати надмірному знеціненню або ревальвації, або досягати певних економічних цілей, таких як контроль інфляції чи стимулювання експорту.
У світовій економіці, що дедалі більше зазнає інтеграції, валютні курси впливають на економіку будь-якої країни через торговий баланс. У цьому аспекті майже всі валюти регулюються, оскільки центральні банки або уряди втручаються, щоб впливати на вартість своїх валют. За даними Міжнародного валютного фонду, станом на 2013 рік 82 країни та регіони використовували керований плаваючий курс, або 43% усіх країн, що становить множинність серед типів режимів обмінного курсу.
Міжнародні фінансові організації, такі як МВФ, класифікують режими обмінного курсу країн на основі певних критеріїв, але ці класифікації не обов'язково є об'єктивними та можуть не повністю відображати нюанси політики обмінного курсу країни. Наприклад, країна зазвичай може мати режим плаваючого обмінного курсу, але втручатися в періоди надзвичайної волатильності, країна може формально стверджувати, що дотримується одного режиму обмінного курсу (де-юре), водночас на практиці мати інший (де-факто).
Для отримання більш детальної інформації про режим обмінного курсу кожної країни рекомендується ознайомитися зі Щорічним звітом МВФ про валютні угоди та валютні обмеження.
Країни з режимом керованого валютного плавання
Нижче наведено список країн, де у 2022 році МВФ класифікував режим як «Іншу керовану угоду» або «Стабілізовану угоду», або де МВФ заявляє, що угода де-юре є керованим плаваючим курсом. МВФ часто перекласифікує країни на основі дій їхніх центральних банків.IMF AREAER as of 2022
У своєму щорічному звіті МВФ також зазначає випадки втручання центральних банків, навіть у тих країнах, де він досі класифікує валюту як вільно плаваючу. Наприклад, зазначається, що Міністерство фінансів Японії «втручалося на валютному ринку 22 вересня, 21 жовтня та 24 жовтня 2022 року, щоб вперше з 2011 року вирішити проблему надмірної волатильності та неврегульованого руху обмінного курсу».IMF AREAER as of 2022
Див. також
Помилка грудня Чорна середа Фіксований обмінний курс Плаваючий обмінний курс або плаваюча валюта
Примітки