І́нгрід Зі́пманн (; 12 червня 1944, Марієнберг, Саксонія, Великонімецька імперія — 1982, Ліван) — західнонімецька терористка, членкиня ліворадикальних терористичних організацій «Рух 2 червня» та «Фракція Червоної армії» (RAF).
Життєпис Народилася 12 червня 1944 року в сім'ї фармацевта у Марієнберзі, виросла в Швельмі. Навчалася у Тюбінгенському університеті, де вивчала грецьку мову.
У 1965 році одружилася з Екгардом Зіпманном, народила дитину і почала навчання на фармацевтку. В наступному році переїхала з родиною до Західного Берліну, де після замаху на Руді Дучке у 1968 році політизувалася і почала ліву політичну діяльність, з 1969 року співпрацюючи з Дітером Кунцельманом з «Комуни 1».
У червні 1969 року стала членкинею Центральної ради мандрівних гашишних повстанців. У вересні того ж року Інгрід Зіпманн та інші ліві активісти виїхали автобусом, що належав Берлінському технічному університету, до Йорданії, де зустрілися з Ясіром Арафатом і Фаруком аль-Каддумі — високопосадовцями Руху за національне визволення Палестини та Організації визволення Палестини. Після зустрічі Зіпманн лишилася в Йорданії на рік, працюючи в палестинському медичному центрі.
Після повернення до Берліну Зіпманн брала участь у заснуванні «Руху 2 червня», навчаючись виготовленню вибухових пристроїв у Боммі Баумана. Назва організації вперше була використана терористкою публічно, коли вона підписала заяву про відповідальність організації за вибух у Федеральному управлінні кримінальної поліції в Шенеберзі в Берліні
У 1974 році Інгрід Зіпманн була заарештована і засуджена до 13 років ув'язнення за пограбування банків, проте вже наступного року звільнена в обмін на викраденого «Рухом 2 червня» німецького політика Петера Лоренца. Після звільнення Зіпманн вилетіла до Південного Ємену, проживала в Лівані у тренувальному таборі Народного фронту визволення Палестини і була пов'язана з антисіоністськими групами.
У листопаді 1977 року взяла участь у викраденні «Рухом 2 червня» австрійського промисловця Вальтера Міхаеля Палмерса, через якого організація отримала викуп у кілька мільйонів німецьких марок, розділивши його з «Фракцією Червоної армії» та Організацією визволення Палестини.
У 1978 році Зіпманн заарештували повторно, коли разом з Інгою Вієт та Регіною Ніколає вона їхала Чехословаччиною до Багдаду. Усіх трьох арештованих допитували впродовж трьох днів про «Рух 2 червня» та їх плани на Близькому Сході, поки Штазі не первезли їх до Східної Німеччини, дізнавшись про арешт від Вієт, що зв'язалася з ними раніше. Жінки провели у НДР два тижні, коли далі вирушили у Ірак.
Станом на 1981 рік Зіпманн була однією з найрозшукуваніших терористок Західної Німеччини. Вважається, що вона була членкинею жіночої бригади і або загинула під час ізраїльського бомбардування, або у різанині в Сабрі та Шатілі під час Ліванської війни у 1982 році, воюючи на боці Організації визволення Палестини проти Армії оборони Ізраїлю. Вперше її смерть була підтверджена лише у березні 1998 року, коли «Фракція Червоної армії» розпустилася і надала список своїх загиблих членів. Примітки
Література