Лауріц Андерсен Рінг (15 серпня 1854 — 10 вересня 1933) — один із найвидатніших данських художників початку XX століття, піонер символізму та соціального реалізму в Данії. Його картина «Літній день біля Роскілле-фйорда», яку вважають одним із шедеврів данської культури, була включена до Канону данської культури 2006 року.
Біографія Народився 15 серпня 1854 року у селі Рінг на півдні Данії. Батьки походили з фермерів, батько — Андерс Ольсен (1816—1883) працював колісником, мати — Йоганна Андерсдаттер (1814—1895).
У 1869 Лауріц почав навчатися на художника, оскільки його старший брат Оле Петер отримав батькову майстерню. Місцевий торговець найняв Лауріца в 1873 для малювання у столиці, Копенгагені. На той час Лауріц вже намалював свої перші пейзажі та портрети, але зрозумів, що йому потрібна художня освіта. Восени він записався на заняття в Технічному училищі, щоб отримати основні художні навички. В 1875 його прийняли до Академії образотворчих мистецтв. Заняття в Академії розчарували Лауріца, він покинув заклад після 3-х років навчання. Наступні роки він проводив як у Копенгагені, так і вдома з батьками.
Лауріц та його друг Ганс Андерсен з Брендекільде на Фюні вирішили в 1881 році змінити свої імена на честь місць народження. Вони стали відомими як Г. А. Брендекільде та Л. А. Рінг відповідно. Малювання не приносило їм обом великих коштів, тому Рінг розглядав можливість еміграції до США, яка була популярною в усіх скандинавських країнах на той час. На початку 1880-х років він деякий час жив у студії художника Ганса Андерсена Брендекільде.
Рінг вперше виставив свої малюнки в Шарлоттенбурзі в 1882 році, але справжнє визнання прийшло до нього в 1884, коли він завершив, серед іншого, «Залізничника». У той же час політична ситуація в Данії була напружена, Рінг брав участь у студентському Стрілецькому русі, що мав намір повалити уряд Якоба Еструпа. Натхненний Єнсом Петером Якобсеном, Рінг став атеїстом.
Митець отримав невеликий грант на подорожі та додавши грошей від продажу картин, вирушив у подорож до Італії. Подорож стала для нього перервою від домашніх турбот і розчарувань після того, як його переслідували депресії та скрутне фінансове становище приблизно в 1890 році. Коли йому було 42 роки, художник познайомився з Зігрід Келер, дочкою засновника керамічної компанії Kähler Германа А. Келера, вдвічі молодшою за нього. Вони одружилися в 1896 і оселилися в прибережному містечку Карребексмінде на сході Данії. Рінг нарешті отримав власне житло після багатьох років зміни домівок. У подружжя народилося троє дітей. Син, Оле Рінг (1902-1972), теж став художником.
Рінг отримав у 1900 році бронзову медаль на Всесвітній виставці в Парижі за картину «Біля садових дверей. Дружина художника». Далі отримав медаль Екерсберга в 1901 році та медаль Торвальдсена в 1906 році. В 1907 став членом цензурного комітету в Шарлоттенбурзі, а його роботи демонструвалися на численних міжнародних виставках у Лондоні, Берліні та Нью-Йорку, окрім інших.
В 1913 художник купив на Санкт-Йоргенсб'єргу у Роскілле Рінг високогірну ділянку землі. Його друг, архітектор А. Л. Клемменсен, проєктував будинок для цієї ділянки, який був готовий наступного року. У цей час Рінг займає центральне місце в тогочасному мистецтві, а також має стабільний та значний дохід.
Зігрід померла від раку легенів у 1923 році у віці 49 років. Після цього Рінг перестав малювати на кілька років. У вересні 1933 Рінг помер у віці 79 років.
Стиль і тематика Провідною темою картин Рінга є конфлікт традиційного сільського життя з новим наприкінці XIX — початку XX століть. Художник кілька разів змінював місця проживання в Данії та відображав їхні пейзажі й жителів на своїх полотнах. Його роботи виходять із традиції данської Золотої доби з Югана Томаса Лундбіє та Вільгельма Кіна, але також є радикальним розривом з цією традицією.
Рінг поєднував натуралізм і символізм. Його картини часто зображають предмет, який лише частково видно; решта створюється у свідомості глядачів. Лейтмотивом є перебування на порозі, очікування і від'їзд, туга, де люди зображені біля дверей, вікна, залізничного шлагбаума.
Галерея
Примітки