Копенга́ген ( [] — «Гавань торгівців») — столиця та найгустонаселеніше місто Данії з населенням приблизно 660 000 осіб у муніципалітеті та 1,4 мільйона в навколишньому регіоні. Місто розташоване на островах Зеландія та Амагер, відокремлених від Мальме, Швеція Ересуннською протокою. Ересуннський міст сполучає два міста залізницею та автошляхом.
Спочатку рибальське село вікінгів, засноване в Х столітті поблизу сьогоденного , Копенгаген став столицею Данії на початку XV століття. У XVI столітті місто було фактичною столицею Кальмарської унії, яка керувала більшою частиною Скандинавії, що була у складі данської конфедерації зі Швецією та Норвегією. Місто процвітало як культурний та економічний центр Скандинавії в епоху Відродження.
У XVIII столітті Копенгаген постраждав від руйнівного спалаху чуми та міських пожеж, і продовжив кілька масштабних реконструкцій, які включали будівництво престижного району і створення таких культурних установ, як Королівський театр і Королівська академія образотворчого мистецтва. У цей період місто також стало центром данської работоргівлі. 1807 року місто зазнало бомбардування британського флоту під час наполеонівських війн, перш ніж надала неокласичний вигляд архітектурі Копенгагена.
Після Другої світової війни сприяв розвитку житла та бізнесу вздовж п’яти міських залізничних маршрутів, що прокладені від центру міста.
З початку XXI століття Копенгаген зазнав потужний міський і культурний розвиток, якому сприяли інвестиції в його установи та інфраструктуру. Місто є культурним , економічним і урядовим центром Данії; це один із головних фінансових центрів Північної Європи з Копенгагенською фондовою біржею. Економіка Копенгагена швидко розвивалася у галузі послуг, особливо завдяки ініціативам у галузі інформаційних технологій, фармацевтичних препаратів і чистих технологій. Після завершення будівництва Ересуннського мосту Копенгаген дедалі більше інтегрувався зі шведською провінцією Сконе та її найбільшим містом Мальме, утворюючи Ересуннський регіон. Кілька мостів, що сполучають різні райони, міський пейзаж характеризується парками та набережними. Пам’ятки Копенгагена, такі як сад Тіволі, статуя Русалоньки, палаци Амалієнборг і Крістіансборг, замок Розенборг, церква Фредеріка, Берсен і багато музеїв, ресторанів і нічних клубів є важливими туристичними об’єктами.
У Копенгагені розташовані Копенгагенський університет, Технічний університет Данії, Копенгагенська бізнес-школа та . Копенгагенський університет, заснований в 1479 році, є найстарішим університетом Данії.
У місті базуються футбольні клуби Копенгаген і Бреннбю. Щорічний Копенгагенський марафон був заснований в 1980 році.
– компанія громадського транспорту, яка обслуговує всю східну Данію, окрім Борнгольма. Копенгагенський метрополітен, введено в експлуатацію у 2002 році, обслуговує центр Копенгагена. Крім того, копенгагенський S-tog, () і мережа обслуговують і сполучають центр Копенгагена з віддаленими районами. Аеропорт Копенгагена Каструп, який обслуговує приблизно 2,5 мільйона пасажирів на місяць, є найзавантаженішим аеропортом у скандинавських країнах.
Історія
Рання історія Хоча найдавніші історичні записи про Копенгаген датуються кінцем XII століття, нещодавні археологічні знахідки, пов’язані з роботами на системі міської залізниці, виявили залишки великого купецького особняка поблизу сучасного бл. 1020 р. Розкопки в також призвели до відкриття колодязя кінця XII століття. Залишки стародавньої церкви з могилами, датованими XI століттям, біля рогу та .
Ці знахідки вказують на те, що заснування Копенгагена як міста сягає принаймні XI століття. Велика кількість крем'яних знарядь у цьому районі свідчать про людські поселення, що датуються кам'яною добою. Багато істориків вважають, що місто датується пізньою епохою вікінгів і, можливо, його заснував Свен I Вилобородий. Природна гавань і добрий вилов оселедця, ймовірно, приваблювали рибалок і торговців на цю територію на сезонній основі з XI століття і більш постійно в XIII столітті. Перші поселення, ймовірно, були зосереджені на (буквально «старий берег») в XI столітті або навіть раніше.
Найдавніша письмова згадка про місто датується 12 століттям, коли Саксон Граматик у Gesta Danorum згадує його як Portus Mercatorum, що означає «Гавань купців» або, данською того часу, Købmannahavn.Skaarup; Jensen (2002), pp. 14–15 Традиційно заснування Копенгагена датується будівництвом єпископом Абсалоном скромної фортеці на маленькому острові Слотсгольмен в 1167 році, де сьогодні стоїть палац Крістіансборг. Будівництво фортеці було відповіддю на напади вендських піратів, які вражали узбережжя протягом XII століття. Оборонні вали та рови були завершені, і до 1177 року була побудована церква Св. Клеменса. Напади вендів тривали, і після того, як початкова фортеця була зрештою зруйнована піратами, данці замінили її .
Середньовіччя 1186 року в листі папи Урбана III стверджується, що замок Гафн (Копенгаген) і прилеглі до нього землі, включаючи місто Гафн, були передані Абсалону, єпископу Роскільде (1158–1191) і архієпископу Лунда (1177–1201), королем Вальдемаром I. Після смерті Абсалона майно мало стати власністю .
Близько 1200 року була побудована на підвищенні на північний схід від міста, яке почало розвиватися навколо нього.
Коли місто ставало відомішим, воно неодноразово зазнавало нападів Ганзи. 1368 року було захоплено під час Другої дансько-ганзейської війни. Оскільки в Копенгагені процвітала рибна промисловість, зокрема торгівля оселедцем, місто почало розширюватися на північ від Слотсгольмена.
1254 року місто отримало статус міста під керівництвом єпископа , який заручився підтримкою місцевих торговців рибою проти короля, надавши їм особливі привілеї. У середині 1330-х років була опублікована перша земельна оцінка міста.
Зі встановленням Кальмарської унії (1397–1523) між Данією, Норвегією та Швецією приблизно до 1416 року Копенгаген став столицею Данії, коли Ерік Померанський переніс свою резиденцію до Копенгагенського замку.{Sfn|Christopher|2006|p=78}}
Копенгагенський університет був урочисто відкритий 1 червня 1479 року королем Кристіаном I після схвалення папи Сікста IV. Це робить його найстарішим університетом Данії та одним із найстаріших Європи. Спочатку контрольований католицькою церквою, роль університету в суспільстві була змушена змінитися під час Реформації в Данії наприкінці 1530-х років.
XVI — XVII ст
Під час суперечок що до Реформації 1536 року місто, яке підтримувало Кристіана II, який був католиком, було взято в облогу в 1523 році військами Фредеріка I, який підтримував лютеранство. Оборона Копенгагена була посилена низкою веж уздовж міського муру. Після тривалої облоги з липня 1535 по липень 1536, під час якої місто підтримувало альянс Кристіана II з Мальме та Любеком, воно нарешті було змушене капітулювати перед Кристіаном III. У другій половині століття місто процвітало через збільшення торгівлі через Балтійське море за підтримки голландських кораблів. Захищав інтереси міста та сприяв його розвитку високопоставлений державний діяч . Нідерланди також стали переважно протестантськими, як і північні німецькі держави.
Під час правління Крістіана IV в 1588 — 1648 рр. Копенгаген мав потужний розвиток. З його ініціативи на початку XVII століття на Слотсгольмені було завершено дві важливі будівлі: Арсенал Тейгуса та фондову біржу Берсен. За для сприяння міжнародної торгівлі, в 1616 році було засновано Ост-Індську компанію. На схід від міста, натхненний голландським плануванням, король розбудував район із каналами та валами. Спочатку він мав бути укріпленим торговим центром, але зрештою став частиною Копенгагена. Крістіан IV також спонсорував низку амбітних будівельних проєктів, включаючи Розенборг і Круглу вежу. У 1658–1659 рр. місто витримало облогу шведам під керівництвом Карла X і успішно відбило великий штурм.
До 1661 року Копенгаген утвердив свою позицію столиці Данії та Норвегії. В ньому були розташовані всі основні установи, флот і більша частина армії. Оборона була додатково зміцнена після завершення будівництва в 1664 році та розширення з його бастіонами в 1692 році, що призвело до створення нової бази для флоту в .
XVIII століття
Копенгаген втратив близько 22 000 із 65 000 населення через чуму в 1711 році. Місто також постраждало від двох великих пожеж, які знищили більшу частину його інфраструктури. була найбільшою в історії Копенгагена. Вона розпочалася ввечері 20 жовтня і продовжувалася до ранку 23 жовтня, знищивши приблизно 28% міста, залишивши близько 20% населення без даху над головою. Не менше 47% середньовічної частини міста було повністю втрачено. Разом із це головна причина того, що в сучасному місті мало слідів старого міста.Raabyemagle, p. 16.
Відбулась значна реконструкція. 1733 року розпочато роботи над королівською резиденцією палацу Крістіансборг, які були завершені в 1745 році. 1749 року було розпочато розвиток престижного району . Його центр, який спроєктував Нільс Ейгтвед у стилі рококо, містив особняки, які зараз утворюють палац Амалієнборг. Було здійснено значне розширення військово-морської бази Гольмен, а культурне значення міста підвищилося завдяки Королівському театру та Королівській академії образотворчих мистецтв.
У XVIII столітті данська работоргівля, яка почалася в XVII столітті, зазнала швидкого розширення. У 1660 — 1806 рр. данські купці, багато з яких базувалися в Копенгагені, перевезли приблизно 120 000 поневолених африканців до данської Вест-Індії. Ці купці були здебільшого пов’язані з работоргівельною Данською Вест-Індською компанією та Данською Азійською компанією, обидві зі штаб-квартирою в Копенгагені. Багато будівель у Копенгагені, такі як , і , фінансувалися з прибутків, отриманих від данської работоргівлі.https://www.google.se/books/edition/The_Danish_Slave_Trade_and_Its_Abolition/6PU6DQAAQBAJ?hl=en&gbpv=1&dq=The+Danish+Slave+Trade+and+Its+Abolition&printsec=frontcoverhttps://www.historyhit.com/10-places-in-copenhagen-linked-to-colonialism/ У другій половині XVIII століття Копенгаген скористався нейтралітетом Данії під час воєн між головними державами Європи, що дозволило йому відігравати важливу роль у торгівлі між державами Балтійського басейну. Після того, як Крістіансборг був знищений пожежею в 1794 році, а інша пожежа завдала серйозної шкоди місту в 1795 році, почалася робота над класичною пам’яткою Копенгагена , а і були перебудовані.
XIX століття
Через побоювання Британії, що Данія вступить у союз з Францією, Королівський флот під командуванням адмірала був направлений нейтралізувати . 2 квітня 1801 року флот Паркера зіткнувся з дансько-норвезьким флотом, який стояв на якорі поблизу Копенгагена. Головну атаку очолив віцеадмірал Гораціо Нельсон. Дансько-норвезький флот чинив серйозний опір, і цю битву часто вважають найважчою битвою Нельсона, перевершуючи навіть Трафальгарську битву. Саме під час цієї битви лорд Нельсон, як кажуть, «приставив телескоп до сліпого ока», щоб не побачити сигналу адмірала Паркера про припинення вогню. Британці зрештою виграли битву, потопивши або захопивши більшу частину дано-норвезького флоту, що змусило Данію погодитися не вступати в союз із Францією.
1807 року внаслідок триваючих побоювань британців щодо союзу Данії з Францією інший британський флот на чолі з адміралом був відправлений до Копенгагена з наказом захопити або знищити дансько-норвезький флот. Британці оголосили прокламацію з вимогою капітуляції дано-норвезького флоту, а данці відповіли «те, що було рівноцінним оголошенню війни». Флот Гамб'є у відповідь здійснив морське бомбардування Копенгагена з 2 по 5 вересня.