Ян Топчевський (; 27 грудня 1895, Ольшево — ?) — польський офіцер, підполковник піхоти Польської армії.
Біографія Син Клеменса Топчевського. Після закінчення Першої світової війни був призначений до лав Польської армії. Воював у польсько-радянській війні у званні підпоручника 28-го піхотного полку. Був підвищений до звання капітана піхоти зі старшинством від 1 червня 1919 року, а пізніше — до звання майора піхоти зі старшинством від 1 січня 1928 року.
На рубежі 1920-х років він і далі служив офіцером у 28-му піхотному полку в Лодзі. У 1928 році він командував 1-м батальйоном свого полку. З 23 грудня 1929 до 28 червня 1933 року він був полковим квартирмейстером, після чого став командиром батальйону. До 24 серпня 1939 року він служив заступником командира 31-го піхотного полку. Після мобілізації він став командиром резервного 146-го піхотного полку в званні підполковника. Під час Польської кампанії його направили на оборону Пальмір із залишками свого підрозділу (приблизно 600 осіб), посиленими ротою 13-го піхотного полку та 2-ю батареєю 71-ї дивізії легкої артилерії, а також меншими підрозділами. Дорогою він об'єднався з підрозділами з навчального центру кавалерії та навчального центру артилерії, які зустрів. Бій за склад закінчився невдачею, і після відступу та битви під Ломянками Топчевський очолив розбиті частини та зумів прорватися до Варшави.
Нагороди
Virtuti Militari, срібний хрест (№5120; 1921) Хрест Хоробрих — нагороджений тричі. Медаль Перемоги Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Хрест Незалежності (17 березня 1932) Золотий хрест Заслуги (19 березня 1935)
Примітки
Література