Юзеф Антоній Біркенмаєр (; 19 березня 1897, Черніхув — 26 вересня 1939, Варшава) — польський славіст, історик літератури та критик, поет, перекладач, професор і офіцер, поручник резерву Польської армії.

Біографія Син Людвіка Антонія Біркенмаєра, астронома, історика науки та професора Ягеллонського університету, та Зофії, уродженої Карлінської, дочки Францішека Карлінського та Людмили, уродженої Лукер. Він навчався в єзуїтській школі-інтернаті в Хирові (1907–1915) та закінчив школу Святої Анни в Кракові (23 червня 1915). У нього було багато братів і сестер; З його старших братів Александер Людвік був істориком науки та філософії, а також бібліотекарем, Альфред Юзеф — публіцистом і членом Сейму, а молодший Вінцентій — польським філологом і відомим альпіністом.

Після початку Першої світової війни його призвали до австрійської школи підготовки офіцерів у жовтні 1915 року, а потім відправили на Східний фронт. 7 серпня 1916 року його взяли в полон росіяни, ув'язнили у фортеці в Пскові. Його відправили до казематів у Челябінську, потім до Троїцковська на монгольському кордоні, а звідти — до табору в Березівці на озері Байкал. У травні 1918 року він втік до формуваної 5-ї Сибірської дивізії Польської армії в Іркутську. З 8 вересня він був командиром взводу 1-ї роти Польського легіону в Іркутську. 27 лютого його було призначено до штабу Польської армії в Ново-Миколаївську; він був редактором газети «Żołniež Polski» (Польський солдат) разом із Шимоном А. Навроцьким.

Після капітуляції 5-ї Сибірської дивізії 10 січня 1920 року його інтернували більшовики до табору для військовополонених у Красноярську. Комуністичний військовий трибунал в Омську засудив його до каторжних робіт у Тулі. 1 жовтня 1920 року він утік з табору та вночі вирушив на захід; через місяць він дістався до Польської армії, дислокованої в селі Порозоки в Литві, за 1200 км від Тули. Після п'яти років війни та ув'язнення він повернувся до Польщі 1 листопада 1920 року та був звільнений у запас офіцером 5-го Підгальського стрілецького полку.

З 1921 по 1924 рік він вивчав полоністику, порівняльне мовознавство та класичну філологію, спочатку в Ягеллонському університеті, а потім у Варшавському університеті. З 1921 року він розвивав свою літературну та журналістську кар'єру. Він був видатним перекладачем англійської та класичної літератури. У 1922 році він одружився з Марією (Масією) Єнткевичівною, дочкою польського інженера, з яким познайомився в Сибіру, ​​та назавжди оселився у Варшаві. Щоб забезпечити свою зростаючу сім'ю, він влаштувався викладачем польської та латинської мов у середніх школах. Одночасно він продовжував свою академічну роботу, отримавши ступінь доктора філософії на основі дисертації «Болеслав Хоробрий у польській літературі» (1932) та написавши дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії «Patrium Carmen – Bogurodzica Dziewica» (1937). З 1925 року він був співредактором Бібліотеки Нобелівських лауреатів, з 1926 року — членом ПЕН-клубу, з 1927 року — членом «Чартак», групи бескидських поетів, а з 1932 по 1934 рік — автором «Великої універсальної літератури» Тшаски та Еверт. З 1938 по 1939 рік він читав лекції зі слов'янської літератури в Сполучених Штатах в Університеті Вісконсина в Медісоні. У серпні 1939 року він повернувся до Польщі, щоб обійняти кафедру польської історії та літератури в Люблінському католицькому університеті.

Після початку Другої світової війни він добровольцем пішов до армії в званні поручника резерву. 26 вересня 1939 року він загинув солдатською смертю на стінах Цитаделі під час оборони Варшави. Його поховали на новому кладовищі Служево на вулиці Валбжиській.

У нього залишилися дружина та шість дітей. Одним з його синів був Кшиштоф Біркенмаєр (помер 2019 р.), геолог і полярний дослідник.

Твори Він прославився своїми міжвоєнними перекладами англійської пригодницької літератури, що характеризуються ретельним стилістичним підходом і багатою мовою, що дозволяє йому використовувати синоніми для досягнення вишуканої мелодії та уникнення повторень. Незважаючи на плин десятиліть і зміни в читацьких звичках, його чудові та постійно перевидавані переклади залишаються джерелом знань для багатьох творів зарубіжної романтичної літератури.

Менш відомими є його власна проза (збірка оповідань «Łzy Chrystusowe») та поезія, яка включає дві збірки його власних творів та переклади класичної поезії (Горацій).

Біркенмаєр стверджував, що гімн «Богородиця» є твором Святого АдальбертаBolesław Pylak: Maryjność Jacka Woronieckiego OP, [w:] Człowiek – moralność – wychowanie. Życie i myśl Jacka Woronieckiego OP (praca zbiorowa), Towarzystwo Naukowe KUL, Lublin 2000, s. 190..

Найважливіші твори

Opowiadania Margośki (1927, оповідання) Łzy Chrystusowe (1927, оповідання) Poszumy Bajkału (1927, поезія) Ulicą i drogą (1928, поезія)

Переклади

З англійської

Данієль Дефо — «Робінзон Крузо» Редьярд Кіплінг — «Книга джунглів», «Кім», «Сталкі і компанія» Роберт Луїс Стівенсон — «Острів скарбів», «Лорд-сквайр з Баллантре» Френсіс Годжсон Бернетт — «Маленька принцеса».

З латини Серед перекладів з латини особливо відомі такі (у дужках вказані дати першого польського видання, перекладеного Ю.Б.):

Горацій: Ody, ks. I: pieśń 1 (1931), pieśń 7 (1936), pieśń 8 (1936), pieśń 12 (1936), pieśń 25 (1938), ks. II: pieśń 14, ks. III: pieśń 8 (1936), pieśń 18 (1936), pieśń 23 (1939), pieśń 26 (1937); Epody, epod 2 (1935); Satyry, ks. I: satyra 9 (1931).Horacy: Wybór poezji, opr. J. Krókowski, wyd. IV, Ossolineum, Wrocław 1973, s. LVI i n.

Інші Також здійснив переклади творів Вільяма Батлера Єйтса, Рабіндраната Тагора тощо.

Нагороди

Хрест Хоробрих Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років Мечі Галлера Медаль Перемоги Пам'ятна медаль війни 1914—1918 (Франція) Хрест Незалежності (17 вересня 1932)

Примітки

Література

Piotr Grzegorczyk: Józef Birkenmajer w 10-lecie zgonu. „Dziś i Jutro”. Nr 39 (201), 1949, s. 7–8. Magdalena Bajer: Birkenmajerowie, „Forum Akademickie”. 1999, nr 9. Marta Żmigrodzka: Gdy Niemcy zdobywali Warszawę. „List do Pani”. Nr 9 (177), wrzesień 2009, s. 20.

Посилання

Józef Birkenmajer – notka w Encyklopedii Gutenberga Dzieła Józefa Birkenmajera w bibliotece Polona