Едуард Пульпе (; , Рига — ) — французький і російський військовий льотчик. Один із перших льотчиків латиського походженняLatvijas kareivis Nr.16, 21. janvāri 1940.g.. Льотчик-ас Першої світової війни.
Біографія Народився 22 червня 1880 року в Ризі в сім'ї заможного власника магазину. У ранньому дитинстві втратив батька. Після закінчення Олександрівської гімназії 1899 року вступив на фізико-математичний факультет Московського університету. Під час навчання в університеті захопився авіацією і з 1906 по 1907 займався в гуртку на кафедрі механіки в Московському університеті разом з Сергієм Чаплигіним під керівництвом Миколи Жуковського над дослідженням сили тяги повітряних гвинтів. Після закінчення університету ще рік навчався у Німеччині в Гейдельберзькому університеті. З 1909 року викладав математику в гімназії Людвіга Берзіньша в Дубултах та в Ризькій Олександрівській гімназії. Того ж року сам організував авіаційний гурток у Ризі, силами якого сконструювали та побудували аероплан оригінальної конструкції. На цьому аероплані Пульпе виконав кілька польотів.
1912 року поїхав до Франції, де закінчив Паризьку авіаційну академію і повітроплавну школу при Сорбонському університеті у 1913 році. 19 грудня 1913 отримав у Франції диплом авіатора з правом здійснювати польоти на літаку «Депердюссен».
З початком Першої світової війни добровільно вступив до лав французької армії. Пройшовши додаткове навчання, одержав диплом військового пілота. Воював у складі 23-ї ескадрильї. У повітряних боях на західноєвропейському театрі війни збив шість німецьких літаків. Став першим серед латиських льотчиків, які здобули звання аса з 5-ма повітряними перемогами. 29 жовтня 1915 року нагороджений Воєнним хрестом і Військовою медаллю. У квітні 1916 року підвищений до другого лейтенанта. У травні 1916 року прибув до Росії з групою французьких льотчиків на навчання пілотів винищувальної авіації у фронтових умовах. Спрямований на Західний фронт, в 10-й авіаційний дивізіон, на фронті відряджений до 27-го корпусного авіазагону. Однак у зв'язку з різким погіршенням повітряної ситуації у смузі Південно-Західного фронту, де протидії російському Брусиловскому прориву німці зосередили великі сили авіації, на початку липня у складі групи з 4-х французьких льотчиків спрямований на цей фронт і після прибуття приєднався до 8-го авіаційного загонуАверченко С. В. Брусиловский прорыв. Борьба в воздухе, часть 2 — наступление. // Военно-исторический журнал. — 2011. — № 12. — С.16-20..
20 липня (2 серпня) 1916 рокуВ ряде публикаций датой гибели Э. Пульпе указывается 21 июля (3 августа) 1916 г. загинув у повітряному бою проти трьох німецьких аеропланів Albatros зі складу 10-го бойового загону 2-ї бойової ескадри (KG.II) біля села Рожице (район міста Ковель)Аверченко С. В., Лашков А. Ю. Действия авиации и зенитной артиллерии в ходе Брусиловского прорыва летом 1916 года. // Военно-исторический журнал. — 2011. — № 6. — С.12-17.. Вважається, що його збив німецький ас Ервін Бьоме (1879—1917), який здобув 24 повітряні перемоги. Збитий літак упав на березі річки Стир. Прах Пульпе з почестями доправили до Риги і поховали на Великому цвинтаріEduards Pulpe / nekropole.info.
Посмертно нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня.
Примітки
Посилання