Битва за Коростень — бої між польською 4-ю піхотною дивізією та групою полковника Юзефа Рибака та радянськими 7-ю та 47-ю стрілецькими дивізіями під час Київської операції в часи польсько-радянської війни.

Загальна ситуація 25 квітня розпочався польський наступ в Україні. Згруповані на фронті від Старої Ушиці на Дністрі до Прип'яті, три польські армії завдали удару на схід. 3-тя армія маршала Юзефа Пілсудського відокремила від своїх військ оперативну групу генерала Едварда Ридз-Сміглого, яка, завдаючи ударів по обидва боки дороги Звягель — Житомир, просувалася до Києва на 60-кілометровому фронті. Між лівим крилом групи генерала Ридз-Сміглого та Прип'яттю позиції зайняли 4-та піхотна дивізія та група полковника Рибака. Завданням цих сил було швидко захопити Овруч, Коростень та Малин.

Польський наступальний план передбачав швидке захоплення трьох важливих комунікаційних вузлів у тилу ворога цілеспрямованими групами військ: Житомира, Коростеня та Козятина. Очікувалося, що ця акція дезорганізує радянський фронт і перешкодить противнику вести ефективну оборону.

Битви за Коростень 4-й піхотній дивізії було доручено захопити Коростень. Вона мала атакувати лоб у лоб з району Олевська та Ємільчина на схід. Одночасно група полковника Йозефа Рибака атакувала Малин та Тетерів, маючи завдання обійти міста зі сходу та відрізати шлях відступу через Дніпро ворожим силам, згрупованим на захід від Коростеня. На світанку 25 квітня 4-та піхотна дивізія та частини групи полковника Яна Рибака розпочали наступ. 4-та піхотна дивізія захопила Коростень, а група полковника Рибака — Малин та Тетерів. 14-та піхотна дивізія, яка залишалася в Коростені кілька днів, зняла тиск з відступаючої радянської 7-ї стрілецької дивізії. Остання одразу ж скористалася ситуацією, прорвала оборону 7-ї кавалерійської бригади поблизу Малина та, незважаючи на значні втрати, прорвалася на схід.

47-й стрілецькій дивізії не вдалося цього досягти і вона була розгромлена під Тетеревом.

Баланс боїв У районах Коростеня та Малина поляки здобули вражаючу перемогу. Було захоплено близько 12 000 полонених, близько десятка гармат, 52 паровози та понад 1500 вагонів. Захоплений залізничний рухомий склад дозволив організувати перевезення постачання для польських частин 2-ї та 3-ї армій, які воювали в Україні протягом наступних тижнів.

Примітки

Бібліографія