Макс Геррманн (14 травня 1865 – 17 листопада 1942) був німецьким літературним істориком та теоретиком театрознавства. Він вважається батьком-засновником театрознавства в Німеччині.

Макс Герман народився в Берліні, в єврейській родині. У 1884 році почав вивчати германську філологію та історію у Фрайбурзькому та Геттінгенському університетах, а також у Берлінському університеті імені Гумбольдтів. У 1891 році став приват-доцентом германської філології та історії в Берлінському університеті й у 1898 році одружився з Хеленою Шлезінгер.  У 1900 році він прочитав свої перші лекції з театрознавства на кафедрі германістики в Берліні. У його інтерпретації та аналізі п’єси Йоганна Вольфганга фон Гете «Ярмарок у Плундерсвайлері» він включив не лише результати, засновані на дослідженні оригінального джерела, а й сценічну історію п’єси. Після призначення на посаду професора в 1903 році, Макс Герман продовжив працювати позаштатним лектором і зробив внесок у діяльність низки літературних товариств, зокрема у Товариство театрознавства. В 1914 році він опублікував його найвідомішу роботу «Дослідження історії німецького театру Середньовіччя та епохи Відродження» (Forschungen zur deutschen Theatergeschichte des Mittelalters und der Renaissance), у якій він детальніше описав свій підхід. 1916 рік відзначився заснуванням «Бібліотеки німецьких приватних та рукописних друкованих видань» (Bibliothek Deutscher Privat- und Manuskriptdrucke) у Державній бібліотеці Берліна.

Макс Герман палко відстоював відокремлення театрознавства від німецької філології. У 1919 році йому було запропоновано посаду професора в Берлінському університеті. Коли у 1923 році був відкритий перший у своєму роді Інститут театрознавства, незважаючи на опір зі сторони постійних дисциплін університету, Макс Герман став його головою, виконуючи ці обов’язки разом з Юліусом Петерсоном.

Коли у квітні 1933 року було запроваджено Закон про відновлення професійної державної служби, Макса Германа було усунуто з посади професора шляхом примусового виходу на пенсію. 8 вересня 1942 року його з дружиною було депортовано у Терезієнштадт, де в листопаді 1942 року Герман помер.

До депортації театрознавець працював над «Розвитком професійного мистецтва театру в давнину і новий час» (Die Entstehung der berufsmässigen Schauspielkunst im Altertum und in der Neuzeit) незалежно від переслідувань в концентраційному таборі, що, наприклад, означало, що йому було дозволено читати книжки лише стоячи. Рукопис книги зберіг учень Германа, Рут Мевіус, та опублікував у 1962 році.

Щорічно 10 травня у річницю спалення нацистами книг Берлінська державна бібліотека вручає премію імені Макса Германа.

Роботи

Forschungen zur deutschen Theatergeschichte des Mittelalters und der Renaissance. Берлін: Weidmannsche Buchhandlung, 1914. Die Bühne des Hans Sachs. Ein offener Brief an Albert Köster . Берлін: Weidmannsche Buchhandlung, 1928 Die Entstehung der berufsmässigen Schauspielkunst im Altertum und in der Neuzeit . ред. Рут Мевіус. Berlin: Henschel, 1962. онлайн

Посилання

"Max Herrmann Preis". Freunde der Staatsbibliothek Berlin E.V. [Friends of the Berlin State Library] (in German).

Додаткова інформація

Корсен, С. (1998). Макс Геррманн і підтримка театрального мистецтва . Тюбінген: Німейєр. ISBN 3-484-66024-4 . Саторі-Нойман, Б.Т. (1935). Die theatergeschichtlichen und dramaturgischen Schriften aus der Berliner theaterwissenschaftlichen Schule Max Herrmanns (1898-1933). Eine Bibliographie . Берлін: самвидав.