День Ха́ркова (День міста Харків) — свято, присвячене місту Харків, яке наразі відзначають 23 серпня. Свято засноване у 1987 році й первісно відзначалося 20 вересня або на треті вихідні вересня.

Історія

Починаючи з 1987 року, День міста Харкова святкували 20 вересня, за рішенням міської влади, зокрема голови виконкому Степана Соколовського, запозичивши традицію з італійських локалів. Натомість у 1997 році рішенням за підтримки тодішнього міського голови Михайла Пилипчука День Харкова перенесли на 23 серпня. Таким чином День міста був синхронізований з датою, коли традиційно відзначалося «визволення міста у 1943 році». Основна мотивація — надання святу максимальної значущости шляхом його поєднання з радянським наративом перемоги. До того, 20 вересня залишався відносно нейтральною і «світською» датою для святкування, тоді як прив'язка до 23 серпня містила сильний ідеологічний підтекст.

Хоч дата 23 серпня 1943 року вважається «днем визволення» Харкова, історичні дослідження та документи підтверджують, що сутички за місто тривали до 29—30 серпня, поки деякі райони не були остаточно очищені від нацистів. Саме 30 серпня 1943 року відбувся перший мітинг із представниками військової влади, коли святкували відновлення контролю над містом радянськими військами.

Критика Дискусія навколо дати 23 серпня як Дня міста й далі залишається актуальною — особливо через поєднання святкування з радянською історією та мітами. За словами директорки Північно-східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марії Тахтаулової, дата 23 серпня обрана не як момент фактичного звільнення міста, а лише як день, коли командувач фронтом маршал Конєв передчасно доповів Сталіну про захоплення міста, тоді як бойові дії тривали щонайменше до 29 серпня. Це також підтверджують історичні документи.

Активісти й історики, зокрема з організації «Деколонізація Україна», неодноразово наголошували на неприйнятності цієї дати. Серед аргументів — те, що 23 серпня відвертає увагу від значних національних свят, таких як День Державного Прапора та День Незалежности, що відзначаються в наступні дні; та те, що сама дата нав'язана містянам, а не обрана ними свідомо. У роки повномасштабної війни офіційні заходи до Дня незалежності у Харкові здебільшого скасовувалися з міркувань безпеки, тоді як святкування Дня міста й далі проходили в ширшому форматі — з концертами, ілюмінаціями та перекриттям центральних вулиць. У 2025 році мер міста заявив, що Харків не буде офіційно відзначати День незалежності, а всі святкування відбудуться лише 23 серпня. Натомість харківці вийшли на центральну вулицю та поклали квіти до портретів загиблих воїнів.

23 серпня збігається з Європейським днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму, ⁣коли у 1939 році між СРСР та Нацистською Німеччиною підписано Пакт Молотова — Ріббентропа. Активісти наголошують на дисонансі, коли замість осмислення та жалоби за загиблими у Другій світовій війні, під час захоплення Харкова та від тоталітаристських режимів, це день святкування.

Історик та харківський краєзнавець Андрій Парамонов зазначив на неприпустимості святкувань у день жалоби 23 серпня, а також запропонував нову дату — 15 серпня — день Успіння Пресвятої Богородиці, бо першим храмом у Харкові був храм Успіння Пресвятої Богородиці, а покровителькою Харкова вважається Озерянська ікона Богородиці. Також активісти пропонують й інші дати: 27 лютого (день бою у ), 28 лютого (коли російські війська відкинуто від міста у 2022 році), 20 вересня (первісна дата).

Відзначення 1987 У перший рік відзначення Дня Харкова місто прикрасили плакатами та гірляндами. На майдані Дзержинського (нині майдан Свободи) відбувся святковий концерт, який почався з покладання квітів до пам'ятника Леніну. На концерті виступали місцеві артисти, танцювали українські національні танці актори в українському вбранні. Окремі вітання отримали батьки новонароджених харківців. На святкуванні був присутній український радянський космонавт Володимир Васютін. Відбулися мітинги у різних районах міста, на головних майданах — зокрема на площі Радянської України (нині майдан Конституції) — виступав харківський цирк. Харковом проїхав трамвай у вигляді фортеці, де їхали козаки-музиканти та трамвай-театр. Містом відкрилися кіоски і ярмарок з дефіцитним товаром. Святкування завершилося феєрверком. Головним режисером свята виступив Григорій Грумберг. Події першого свята міста відбиті в документалному фільмі «День відкритих сердець» (, 1988) молодіжного творчого об'єднання "Панорама".

2019 Відбулося відкриття перебудованого „Каскаду“ в саду Шевченка, що після „оновлення“ втратив каскадну водну частину, а також фонтану «музичних мавп». Відбувся святковий концерт на якому виступили Вєрка Сердючка, Kazka, Время и стекло тощо.

2020 Через карантинні умови святкування було дещо обмеженим. Вранці покладено квіти до меморіалу загиблим у Другій світовій. Вдень проведено відкриття сухого фонтану на майдані Свободи та концерт у сквері Стрілка. Після реконструкції відкрито будинок Піотровського.

2021

Вранці покладено квіти до меморіалу загиблим у Другій світовій. О 8:30 на Сергіївському майдані урочисто відкрито найвищий в Україні 102-метровий флагшток (23 серпня також відзначається День Державного Прапора). На будівлі Харківської міської ради була відкрита меморіальна дошка Геннадію Кернесу. Весь день була перекрита Сумська вулиця, у сквері Стрілка працював ярмарок їжі. Відкрито після реконструкції Харківський зоопарк. Вдень відбулася вишиванкова хода від пам'ятника Незалежности до пам'ятника Шевченкові, в якій взяли участь близько 1500 людей. Ввечері відбулися концерти у Центральному парку та на майдані Свободи. Святкування завершилося феєрверком.

2023 День міста широко не відзначався через безпекові умови. Мер Ігор Терехов поклав квіти до меморіалу загиблим у Другій світовій.

2024 День міста широко не відзначався через безпекові умови. У місті ввімкнули ілюмінацію та сухий фонтан на майдані Свободи.

2025 У 2025 році через безпекові умови концерти та заходи проводилися на станціях метрополітену. Ввечері головну вулицю міста — Сумську — уперше з початку повномасштабного вторгнення перетворили на пішохідну зону. Урочистості супроводжувалися вмиканням святкового освітлення, у тому числі «зоряного неба». До дня міста був реконструйований сквер «Вічний вогонь», центральний майдан Конституції прикрашено прапорами та світловими інсталяціями. Біля пам'ятника Незалежности встановлено портрети українських військових. На центральних вулицях міста також з'явилися різні тимчасові фотозони.

Див. також День Києва

Примітки

Посилання