Деметріо Джуліано Джанні Карта (знаний як Міно Карта; , Генуя, Італія — , Сан-Паулу, Бразилія) — бразильський журналіст, видавець і письменник італійського походження. Сприяв створенню трьох впливових і знакових новинних журналів Бразилії «Veja», «IstoÉ» та «CartaCapital».
Біографія 1946 року прибув до Сан-Паулу, штат Сан-Паулу, разом зі своєю сім'єю після Другої світової війни, коли він «ще носив короткі штани». Тоді йому було приблизно 12 чи 13 років. Він згадує Сан-Паулу як «тихе та впорядковане» місто з «людськими мірками».
1951 року склав вступний іспит і вступив до традиційної юридичної школи Ларго Сан-Франциско Університету Сан-Паулу. Згідно з його записом про зарахування, він народився 6 вересня 1933 року. Він відвідував заняття на перших курсах, але кинув навчання і зрештою так і не здобув вищу освіту.
1960 року розпочав кар'єру в журналістиці, допомігши заснувати автомобільний журнал «Quatro Rodas» видавничої компанії Editora Abril. 1966 року запровадив нову журналістику в Бразилії, заснувавши газету «Jornal da Tarde» у Сан-Паулу. Два роки по тому допоміг Віктору Чівіті з Abril заснувати «Veja», який став провідним новинним журналом у країні з тиражем понад мільйон примірників за випуск за даними 2017 року. Незадоволений результатом, 1976 року допоміг заснувати «IstoÉ». Однак, і це його не задовольнило, тож 1994 року заснував «CartaCapital». У новому журналі він разом з іншими колумністами рішуче критикував неоліберальну та неоконсервативну політику, яку захищали інші видання.
З усіх видань, які Карта допоміг створити, лише одне не мало успіху і не видається «Jornal da República». Газета 1970-х років мала великий дефіцит бюджету.
Розчарований позицією Луїза Інасіо Лули да Сілви щодо справи Чезаре Баттісті, Карта припинив ведення свого блогу та колонки у «CartaCapital».
Помер 2 вересня 2025 року. У нього залишилася дочка Мануела Карта, а також мав сина, Джанні Карту (1963—2019), обоє від шлюбу з Дейзі Мескітою. Пізніше одружився з Марією Анжелікою Прессото, яка 1997 року померла.
Опубліковані книги 2000 року випустив свій перший роман «Замок Амбер» (O Castelo de Âmbar), у якому розповідає напівбіографічну історію. Головний герой, Меркусіо Парла, можливо, альтер его автора; Парла розповідає те, що вважає безладними стосунками між політиками, журналістами та медіа протягом майже півстоліття новітньої історії Бразилії. Написана як вигадана історія, проте деякі елементи взяті з життя, наприклад, батьківщина персонажа «Аусонія» — це Італія, а його будинок на вулиці Руа-Ауреа — Руа-Аугуста.
2003 року вийшов друком його другий роман «Тінь тиші» (A Sombra do Silêncio), що є продовженням роману «Замок Амбар». У цій книзі головний герой опиняється на вулиці Руа-Ауреа з Коре Міо, «найсмішнішою дівчиною в окрузі», розпочавши, що автор описів як «єдине та справжнє кохання всього життя».
Нагороди
2003: Нагорода Comunique-se для найкращого підприємця у галузі джерел новин — CartaCapital 2005: Нагорода Comunique-se для найкращого підприємця у галузі джерел новин — CartaCapital 2006: Нагорода Асоціації кореспондентів іноземної преси Бразилії для найпрестижнішого журналіста року 2007: Нагорода Comunique-se для найкращого підприємця у галузі джерел новин — CartaCapital
Виноски
Примітки
Посилання