Маноліс Тріандафіллідіс (, — ) — найактивніший мовознавець XX століття лінгвістики новогрецької мови, педагог-філолог, прихильник димотики, автор першої описової граматики димотики, за якою продовжують навчати.
Життєпис
Очолював «Освітнє Товариство» (), засноване в 1910 року, яке проводило значну роботу щодо введення димотики до закладів освіти.
Обіймав посаду головного інспектора початкової освіти за тимчасового уряду, який сформували під час національного розколу в Греції і який вводив димотику до початкової школи.
Працював у Салоніцькому університеті імені Арістотеля, де, зокрема, домігся дозволу абітурієнтам складати письмовий іспит, використовуючи димотику або катаревусу на вибір.
Наукова діяльність
Тріандафіллідіс систематично досліджував проблеми орфографії новогрецької мови. Обґрунтовував необхідність проведення мовної реформи та переходу з катаревуси, яка була офіційною мовою в умовах диглосії, на димотику. У 1913 році наблизився до скасування знаків наголосу та придиху в тих випадках, коли це не призводило до незрозумілості. Започаткував спрощення орфографії та уніфікацію різнонаписання слів, яке панувало в його епоху. Запропонував порівняно просту орфографічну систему в дослідженні «Наша орфографія», представленому в шкільних підручниках у 1917 році. У 1933 році виклав її в праці «Академія та питання мови», де гостро розкритикував незначні спрощення, запропоновані Академією Афін у виданій нею того року «Правилах новогрецької орфографії», які лише дещо спрощували стару систему мови, яку було неможливо застосовувати без знання давньогрецької мови. Запропоновані ним правила стали основою «Новогрецької граматики» 1941 року й інших граматик і посібників з орфографії. У 50-х роках за цією граматикою навчали. Запропоновані ним спрощення були затверджені реформою 1976 року. Реформи запровадили вивчення димотики на основі модернізованої граматики Тріандафіллідіса на всіх ступенях освіти.
Визначав основним критерієм класифікації новогрецьких іменників за типами відмінювання граматичний рід, а не їх форму. Називав артиклі окремою частиною мови. Досліджував словотвір у новогрецькій мові, зокрема зменшувальну форму, словотвір катойконімів, творення та сферу вживання неологізмів, застосовуючи термін «неопластичне слово» на позначення цього поняття, а також творення іменників жіночого роду на позначення професій, роду діяльності від відповідних іменників чоловічого роду в новогрецькій мові. Серед іншого пропонував формувати назви професій для жінок за допомогою суфіксів - та -, які властиві словотвору димотики.
Займався дослідженням прислів'їв і приказок, їх історії, розвитку та семантики. На думку Тріандафіллідіса, багатство мови міститься у фразеологізмах — розмаїтті думок і висловів.
Тріандафіллідіс, а також А. Пападопулос і Д. Томбаїдіс, полемізували у кількох свої працях на тему поділу на групи понтійських варіантів грецької мови, проте єдиного висновку не дійшли.
з орфографічною таблицею у Маленькому Словнику Бабініотиса 2006 року та аналітичною інформацією про засади історико-етимологічної орфографії у Великому Словнику продовжив спрощення письма новогрецької мови порівняно з граматикою Тріандафіллідіса 1941 року.
Праці
Праця Маноліса Тріандафіллідіса «Мала граматика новогрецької мови» була видана українською мовою в 2003 році в перекладі українських мовознавців Ніни Клименко та Олександра Пономаріва.
Словник Тріандафіллідіса
Словник «» (, «Словник новогрецької мови», «Словник новогрецької димотичної мови», «Словник загальновживаної новогрецької мови», «Словник загальної сучасної грецької» тощо), відомий як «» (), опублікований у 1998 році (, ), яка є підрозділом Університету Арістотеля, і від якої походить популярна назва словника.
Примітки