Залман Сороцкін, такой відомий як Луцкер Рав (, 1881 — 1966) — ортодоксальний рабин, який служив рабином у Луцьку, Україна.
До кінця свого життя він був відомий своїм лідерством у Моецес Гедолей ХаТора (, Аґудат Ісраель). Головна вулиця єрусалимського району , Рехов Сороцкін, названа на його честь.
Біографія Сороцкін народився в Жагарині (або Захріні) у 1881 році. Спочатку він навчався у свого батька, рабина Бен-Ціона Сороцкіна, який був рабином міста. Потім він навчався в єшивах , та .
Він був зятем рабина , рабина та ; дружину Сороцкіна звали Міріам. Коли Гордон помер у 1910 році, Сороцкіну запропонували посаду рабина та рош-єшиви в . Він не прийняв цю посаду і невдовзі після цього був призначений рабином Вороново, Білорусь (неподалік Вільнюса). Це дозволило йому встановити тісні стосунки з рабином . У Вороново рабин Сороцкін заснував єшиву-кетану.
Після двох років у Вороново рабин Сороцкін переїхав до Дзятлави (відомого як Ціттель або Жетель: זשעטל на їдиші), де він служив рабином вісімнадцять років. Оскільки Жетель був місцем народження Хаїма Хофеца, ласкаво називав рабина Сороцкіна «моїм» раввіном.
У 1914 році, через німецьке вторгнення, рабин Сороцкін переїхав до Мінська і став близьким другом , який орендував кімнату у рабина Сороцкіна. Після закінчення війни рабин Сороцкін повернувся до Жетеля.
У 1930 році його було призначено рабином у Луцьку, де він залишався до Другої світової війни. У перші дні війни, коли багато єшив змушені були переїхати, Сороцкін очолював Ваад Хаєшивос за наказом . Сороцкіну вдалося втекти від війни та переїхати до Підмандатної Палестини.
Коли в Ізраїлі була заснована (Мецес Гедолей ХаТора) Аґудат Ісраель, Сороцкіна призначили заступником голови «(а після смерті обіймав посаду її голови … до самої смерті)».
У 1953 році було створено , а Сороцкіна обрали його головою.
Смерть і спадщина Сороцкін помер в Ізраїлі 27 червня 1966 року (після заходу сонцяДата звіту з Тель-Авіва – 27 червня, а у статті було сказано «вчора ввечері», а 27 червня було 9 Тамуза., 9 Тамуза 5726). Він похований на горі Гар га-Менухот.
Сороцкін є автором творів «Ознаїм лаТора» – коментаря до Тори, «Шеайлос Утшувос Мознаїм лаМішпат» (1955) та «ХаДеа ве-ха-Дібур» (1937), що є збіркою дерашот (вчені бесіди, проповіді). Його коментар Ха-Шир ве-ха-Шевах до Пасхальної Агади (1971) був опублікований посмертно.
Його пережили п'ятеро синів: рабин Елхонон Сороцкін, автор «Леман Ахай ВеРай» та лідер ; , рош-єшива єшиви Тельц у Клівленді, штат Огайо; Еліезер Сороцкін, засновник містечка Кір'ят-Єарім в Ізраїлі; Ізраїль Сороцкін, рош-єшива у Ломзі та Ав Бейт-Дін у Петах-Тікві; та Бенціон Сороцкін, лідер .
Примітки
Посилання HaDeah ve-ha-Dibur (HebrewBooks.org) Moznaim LaMishpat (HebrewBooks.org) Oznaim LaTora Shemos (HebrewBooks.org) Oznaim LaTora Vayikra (HebrewBooks.org)