Ульяненко Костянтин Володимирович — капітан Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Життєпис Уродженець м. Запоріжжя. У 1995 році вступив до запорізької гімназії №65.
У 2005 році вступив на денне відділення історичного факультету Запорізького національного університету, який закінчив з відзнакою у 2010 році за спеціальністю «Історія». Має кваліфікацію історика. Досліджував генезис системи концентраційних таборів в Німеччині у 1933–1945 роках (за часів правління Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини).
У 2008 році переміг у ІІ-му етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з педагогіки. За особливі успіхи у навчанні у 2008–2009 навчальному році отримував академічну стипендію Верховної Ради України.
У 2008 році вступив на кафедру військової підготовки Національного університету «Запорізька політехніка», яку закінчив у 2009 році з присвоєнням військового звання «молодший лейтенант запасу».
У 2010 році прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України. У межах реформи системи переатестований, та у 2015 році прийнятий на службу до Національної поліції України. У 2019 році звільнений в запас за власним бажанням. Має спеціальне звання «капітан поліції». Усі роки служби в правоохоронних органах присвятив запобіганню дитячій злочинності, протидії домашньому насильству та дитячій бездоглядності, організації заходів щодо встановлення місцезнаходження дітей, які безвісти зникли. Через засоби масової інформації висвітлював стан злочинності в дитячому середовищі і заходи для його покращення, а також давав рекомендації батькам, законним представникам, навчальним закладам щодо запобігання вчиненню дітьми правопорушень, поширенню негативних явищ серед дітей.
З 2024 року здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії (PhD) з політології в аспірантурі Запорізького національного університету. Займається дослідженням інформаційної безпеки як складової національної стійкості України в умовах гібридної війни.
З 2024 року здобуває ступінь бакалавра права в Запорізькому національному університеті.
Проходження військової служби у Збройних Силах України Відразу після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну добровільно мобілізувався до лав Збройних Сил України. В липні 2022 року, по закінченню перепідготовки та підвищення кваліфікації в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, призначений на посаду командира взводу батареї дивізіону 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» (в/ч А1978), після чого потрапив на передову. Брав участь у боях за Мар’їнку, Вугледар, Новомихайлівку, Піски, Авдіївку, Селидове, Новогродівку, Покровськ Донецької області. У 2023 році призначений командиром взводу — старшим офіцером батареї дивізіону військової частини, а у 2024 році — командиром батареї дивізіону військової частини. Наразі бере участь у боях на Новопавлівському напрямку Дніпропетровщини.
Нагороди та відзнаки 15.06.2012 року заохочений нагрудним знаком «За відзнаку в службі» ІІ ступеня» Міністерством внутрішніх справ України; 20.03.2023 року відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест»; 07.04.2023 року нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій»; 28.07.2023 року нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (Указ Президента України №468/2023 від 28.07.2023 року); 23.10.2023 року нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Захиснику України»; 10.11.2023 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (Указ Президента України №745/2023 від 10.11.2023 року); 23.11.2023 року нагороджений відзнакою Міністра оборони України «10 років сумлінної служби». 11.06.2024 року нагороджений відзнакою Міністра оборони України «Воєнний хрест».
Наукові праці Ульяненко К. В. Особливості інформаційної безпеки України в умовах гібридної війни з РФ. Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Технології відновлення країни в умовах глобальних ризиків та невизначеностей» (29 листопада 2024 року, м. Запоріжжя) / І. О. Кудінов (гол. ред.), М. А. Лепський (наук. ред.); ред. кол.: Т. Ф. Бірюкова, Н. В. Лепська, Т. І. Бутченко, В. О. Скворець, Є. Г. Цокур. Запоріжжя: ЦНСД, 2024. с.58–60. Ульяненко К. В. Інформаційна безпека як фактор формування національної стійкості України. Politicus. 2025, №2. с. 148–153.
Примітки