Битва біля рову (битва з союзними племенами або Осада Медини) — спроба племені , курайшитів і племені Гатафан одержати гору над Мухаммедом і його сподвижниками, напавши на Медину, що почалася 31 березня 627 року і тривала близько двох тижнів. В ісламі результат цієї битви вважається одним із проявів милості Аллаха до мусульман.
Події битви Битва біля рову відбулася у місяці шавваль на п'ятому році хіджри (початок її датується 31 березня 627). та Бану Ваїль прийшли до курайшитів-язичників і закликали піти війною проти мусульман. Також вони закликали плем'я . Курайшити виступили на чолі з . Разом із курайшитами були десять тисяч їхніх рабів-ефіопів, плем'я , яке було покірно курайшитам та мешканцям Тихами. Мусульман було лише 3000. Мухаммад, дізнавшись про це, вирішив вирити навколо Медини рів. Він сам взяв участь у його копанні. Зовом мусульман був: Ха, мім! («Вони не переможуть!»).
Жінки та діти Медини були приховані в укріплених вежах. Однак зрада з боку Кааба ібн Асада, який уклав договір про ненапад від племені (юдеї Медини), а потім порушив його, спричинила небезпеку нападу на Медину. Сам Кааб спочатку не хотів цього робити, кажучи, що від Мухаммада, крім чесності та вірності даному слову, нічого не бачив, але потім все ж таки піддався на вмовляння. Мухаммад сказав і дізнатися, чи це правда. Якщо це правда, то Саад повинен був сказати про це алегорично, щоб не послаблювати дух інших, а якщо неправда, то повинен був сповісти про це голосно. Становище ж виявилося ще гіршим. Бану Курайза вже ображали Мухаммада, говорячи, що й немає жодного договору. У результаті становище мусульман стало критичним. Дехто навіть почав критикувати Магомета. Протистояння з язичниками тривало понад двадцять днів, протягом яких були лише перестрілки з лука та блокада.
Магомет послав до племені Гатафан людей із пропозицією віддати їм третину дарів Медіни за умови, що вони підуть. Було підписано договір між Мухаммадом та двома вождями цього племені. Мухаммад сказав, що зробив це для того, щоб зняти шипи з мусульман. Саад ібн Муаз наполіг на битві, Магомет не заперечив, і договір був стертий.
Окремі вершники курайшитів, серед яких був , вибрали вузьке місце в траншеї і прорвалися через нього. Їх зустрів Алі, доброволець, який відповів на поклик пророка битися з невірними, який викликав Амра на бій, покликавши його також до ісламу. У цей момент про вчинок Алі Магомет сказав: «Ось і вся віра вийшла проти зневіри». Амр відмовився від ісламу, не хотів приймати виклик на єдиноборство з Алі, але Алі наполягав на ньому, сказавши, що хоче вбити Амра. Амр від злості навіть ударив коня мечем по ногах і кулаком по морді. Алі вбив Амра, і кінноти, злякавшись, зникли. Тоді Магомет сказав: «Удар, нанесений Алі біля рову, вищий за поклоніння всього людства!».
, який вже був мусульманином, але навіть його рідня не знала про це, вніс розкол між курайшитами, племенем Гатафан та Бану Курайза. Незабаром ці суперечності посилилися. Окрім цього, дув сильний вітер, який перекидав їхні котли та зривав намети, були дуже холодні ночі, а багаття гасли. Магомет послав , щоб той подивився, що роблять курайшити. Становище курайшитів через погоду та розкол з бану Курайза було вже критичним. абу Суфьян вирішив залишити курайшитів. Хузайфа міг його вбити стрілою, але через слова Магомета, який сказав, щоб він нічого не влаштовував, не став цього робити. Гатафіти теж поспішили відступити.
На ранок Магомет із своїми сподвижниками повернулися назад до Медини і склали зброю. Але Магомет наказав йти на плем'я бану Курайза, які порушили договір.
У битві біля рову із мусульман загинуло шестеро людей. З язичників було вбито трьох людей. За тіло Науфаля ібн Абдуллаха Мухаммаду хотіли заплатити гроші, щоб повернути тіло, але Магомет відмовився і від тіла, і від грошей і не став перешкоджати виносу тіла. Ібн Хішам передав, що за тіло передали десять тисяч дирхамів. Магомет сказав, що курайшити більше не нападуть на мусульман.
Коран про битву біля рову Сура Сонми (союзники): аят 10-11: Ось вони напали на вас згори і знизу, і тоді погляди завмерли, серця досягли горла, і ви стали робити припущення про Аллаха. Там віруючі зазнали випробування та сильного потрясіння.
Ісламські джерела Окрім згадки в Корані, цей інцидент також зустрічається в історичних працях письменників третього та четвертого століть мусульманської ери. До них належать традиційні мусульманські біографії Мухаммеда та цитати, що приписуються йому (сіри та хадиси), які надають додаткову інформацію про життя Мухаммеда. Найдавнішою збереженою письмовою сірою (біографії Мухаммеда та цитати, що приписуються йому) є «Життя Посланника Божого» Ібн Ісхака, написане приблизно через 120—130 років після смерті Мухаммеда. Хоча оригінальний твір втрачено, його частини збереглися в редакціях Ібн Гішама та Мухаммеда Ат-Табарі. Ще одним раннім джерелом є історія походів Мухаммеда, написана (помер 823 р.).
Примітки