«Відкриття свободи: проти поневолення розумів» – книга, опублікована у 2012 році видавництвом «Zysk i S-ka». Це збірка десятків есеїв найвидатніших класиків ліберальної соціальної думки, відібраних професором Лєшеком Бальцеровичем, який написав розгорнутий вступ, та співробітниками фонду «Форум громадянського розвитку».
Протягом місяця після виходу книга була продана тиражем понад 10 000 примірників і таким чином увійшла до списку бестселерів.
Походження книги Первісна ідея видати збірку текстів мислителів свободи виникла у серпні 2008 року під робочою назвою «Абетка свободи». Натхненням для видання став професор Лєшек Бальцерович. Робота над збіркою досягла свого апогею на початку 2010 року, а підготовчий процес, який включав вибір видавця, відбір остаточних текстів з кількох сотень назв, придбання авторських прав тощо, тривав майже три роки.
Ідея видання книги виникла в результаті довгострокової громадянської кампанії, ініційованої Фондом FOR, метою якої було охопити кілька сотень тисяч людей і знову ввести концепцію свободи в публічний дискурс у Польщі. Ті, хто брав участь у підготовці книги, розуміють її як відповідь на зростаючий тиск привілеїв з боку різних верств польського суспільства та поширення етатистських ідей у журналістиці та політичному мейнстрімі, які поступово відводять Польщу від курсу, заданого політичною трансформацією та планом Бальцеровича. Його можна вважати маніфестом сучасного польського лібералізму та поверненням до витоків цієї ідеології після невдалих дій нещодавніх польських урядів, які, незважаючи на декларацію пролібертаріанської орієнтації, часто вдавалися до радикально антилібертаріанських дій. Блажей Модер, Пйотр Птак та Павел Добровольський відповідали за ґрунтовні консультації. Книга була опублікована завдяки участі Аркадіуша Мусі (PressGlass).
Зміст
Вступ Професор Бальцерович у своєму вступі представив пропозицію щодо захисту свобод, що перебувають під загрозою. Він починає з визначення місця та ролі держави в суспільному розвитку людства та цитує погляди на державу, розроблені мислителями протягом століть. Він робить особливий акцент на одному з елементів визначення Макса Вебера – монополії на примус. Автор розглядає оптимальний рівень примусу для ефективно функціонуючої держави. Відповіддю на цей виклик є мінімальна держава, обмежена лише основними функціями та залишає максимально можливий обсяг громадянських свобод поза політичним контролем. Його відповідь на це питання плавно переходить до питання про те, як розуміти свободу, особливо, яка часто асоціюється з обсягом вибору, що зводить поняття свободи до багатства. Натомість він досліджує правильне розуміння свободи як можливих дій, що не підлягають покаранню – «Чим менше заборонених дій у Кримінальному кодексі, тим більше свободи». Він виступає за повернення до широкої презумпції свободи – «те, що не заборонено, дозволено», де свобода обмежується лише тоді, коли інша особа входить у простір іншої особи. Прийняття цього припущення передбачає вимогу повної свободи договору, що пов'язано з відмовою від державного патерналізму, що проявляється сьогодні, наприклад, у широкому трудовому законодавстві, яке створює дисбаланс між партіями, що призводить до структурного безробіття.
Переходячи до взаємозв'язку між громадянськими свободами та демократією, автор справедливо зазначає, що демократія є лише, і зрештою, формою мирної зміни політичної влади, і сама по собі не гарантує збереження широкого каталогу свобод, збереження яких суспільство має забезпечити саме. Економічна свобода є особливо важливою, оскільки її порушували, серед іншого, численні відхилення від принципу свободи договору та рівності сторін, експропріації та державне втручання. Щоб правильно побудувати добре функціонуючу державу, потрібно спочатку зрозуміти людську природу, яка складається з постійних факторів: стимулів з боку навколишнього середовища та прагнення до власних інтересів. Автор описує таку концепцію як реалістичну та протиставляє її утопічним твердженням, часто присутнім в ідеологіях, що постулюють звуження каталогу свобод. Він демонструє їхню хибність мислення, використовуючи цікавий приклад, який демонструє, як соціалізм не може працювати на практиці:«Соціалізм, визначений відповідно до своєї первісної ідеї, тобто через монополію державної власності, позбавляє людей фундаментального права: права на приватну власність на засоби виробництва, і вже з цієї причини є антисвободною системою. Але справа на цьому не закінчується. Постійна заборона приватного підприємництва не може бути узгоджена з демократією та пов'язаними з нею громадянськими правами. Бо якби ми на мить припустили, що демократичний соціалізм існує, то рано чи пізно — відчуваючи наслідки його неминучого збою в економіці — люди почали б політично організовуватися, щоб скасувати цю заборону. Цей політичний тиск посилився б через осіб, які, маючи схильність до приватного підприємництва, не хотіли б бути засудженими до державних посад або покараними — як злочинці — за участь у такій діяльності. І лише таким чином, як я вже згадував, можна зберегти монополію державної власності. Цей політичний тиск, що зростає з часом, мав би закінчитися одним із двох способів. Результати: а) делегалізація груп, які прагнуть економічної лібералізації (і, отже, визнання лише партії, що приймають соціалізм); це був би кінець демократії, тобто демократичний соціалізм перетворився б на «реальний» – недемократичний соціалізм; б) політична перемога цих груп і, як наслідок, запровадження – за демократичних умов – капіталізму. Тому соціалізм несумісний з політичною свободою та широкими громадянськими правами»Odkrywając wolność. Przeciw zniewoleniu umysłów, L. Balcerowicz (oprac.), Poznań: Zysk i S-ka Wydawnictwo, 2012, ISBN 978-83-7785-061-9, OCLC 843367418..Підсумовуючи, він зазначає, що демократія не забезпечує верховенства права і не захищає від потоку поганого законодавства. Щоб захиститися від цього та ефективно протистояти вимогливому тиску, він закликає до самоорганізації громадян та більшої активності громадянського суспільства.
Частина I. Людська природа та бачення уряду Девід Г'юм: Про свободу та необхідність
Адам Сміт: Про справедливість та благодійність
Вільям А. Нісканен: Безжертвова етика капіталізму
Стівен Пінкер: Чистий аркуш
Мао Юші: Парадокс моралі
Джеймс Медісон: Федералістські політичні есе
Річард А. Епштейн: Егоїзм та Конституція
Частина II. Держава, демократія та свобода Джон Стюарт Мілль: Про свободу
Бенджамін Констан: Давня свобода в порівнянні із сучасною свободою
Фрідріх Август фон Гаєк: Конституція свободи
Ентоні де Джасе: Аналіз основ лібералізму
Бенджамін Констан: Упередження щодо обсягу політичної влади
Алексіс де Токвіль: Який деспотизм загрожує демократичним націям
Алексіс де Токвіль: Демократія та соціалізм
Роберт Нозік: Хто обрав би соціалізм? Карл Поппер: Поппер про демократію: Знову про відкрите суспільство та його ворогів
Фредерік Бастіа: Держава
Мілтон Фрідман: Зв'язок між економічною та політичною свободою
Джеймс А. Дорн: Економічна свобода та демократія у Східній Азії
Андрій Шлейфер та Роберт В. Вішні: Політика ринкового соціалізму
Частина III. Держава, власність та ринок Джон Стюарт Мілль: Про основи та межі невтручання держави
Річард Пайпс: Власність як інститут
Андрій Шлейфер: Державна власність та приватна власність
Річард А. Епштейн: Оподаткування, регулювання, конфіскація
Гордон Таллок: Ціна пошуку ренти
Мілтон Фрідман та Роуз Фрідман: Сила ринку
Луїджі Зінгалес: Фінансові ринки та економічна свобода
Волтер Е. Вільямс: Аргументи на користь вільного ринку
Брюс Бартлетт: Як надмірно розтягнута держава вбила Стародавній Рим
Віто Танці: Економічна роль держави у 21 столітті
Частина IV: Держава загального добробуту, суспільство та людина Лешек Колаковський: Про солідарність з малої літери
Януш Корвін-Мікке: Що таке «соціальна справедливість»? Ентоні де Жасе: Роздуми про соціальну справедливість
Алексіс де Токвіль: Звіт про пауперизм
Девід Келлі: Поява законів про соціальне забезпечення
Роберт А. Сіріко: Відновлення благодійності
Чарльз Мюррей: Узи спільноти
Майкл С. Гаццаніга: Природний розум
Вільям А. Нісканен: Держава соціального забезпечення та культура бідності
Еріх Віде: Права людини, обмежений уряд та капіталізм
Частина V: Лібералізм – Антилібералізм Ян Вінецький: Вічне зіткнення ідей про те, як влаштований світ
Людвіг фон Мізес: Лібералізм у класичній традиції
Маріо Варгас Льоса: Лібералізм у новому тисячолітті
Роберт Нозік: Чому інтелектуали повстають проти капіталізму?
Фредерік Бастіа: Що ви бачите і чого ви не бачите
Том Г. Палмер: Двадцять міфів про ринки
Діпак Лал: Трансформація економік, що розвиваються – від плану до ринку
Джеймс М. Б'юкенен, Джон Бертон та Річард Е. Вагнер: Наслідки пана Кейнса
Пітер Дж. Беттке, Деніел Дж. Сміт та Ніколас А. Сноу: Був тут, робив те
Книжковий тур З виходом книги Фонд Форуму громадянського розвитку розпочав серію відкритих лекцій під керівництвом професора Лешека Бальцеровича в різних польських містах. Їхня мета – окреслити проблеми, проаналізовані авторами есеїв у книзі, пояснити ідеї, що лежать в основі її публікації, та привернути увагу громадськості до зростаючих проблем країни.
Роздуми про книгу Антологія «Відкриття свободи. Проти поневолення розумів» отримала схвальні відгуки від деяких коментаторів.
Вітольд Гадомський з «Gazeta Wyborcza» написав, що книга є ідеальною противагою домінантному наразі дискурсу в медіа та поп-культурі, згідно з яким капіталізм є головною причиною людських страждань.Wyborcza.pl [online], wyborcza.biz [dostęp 2017-11-19]. Коментатор цінує те, що в «Відкритті свободи» можна прочитати як про феномен зловживання поняттям свободи, так і знайти відповіді на питання про причини економічної кризи.
За словами блогера Пйотра Волейка, книга «має бути обов’язковою для прочитання для кожного, хто хоче вважатися освіченим громадянином, який компетентно приймає політичні рішення».Blog.pl – Polskie Centrum Blogowe [online], blogi.newsweek.pl [dostęp 2017-11-19] [zarchiwizowane z adresu 2014-03-06] (ang.).
Економічний журналіст Себастьян Стодоляк рекомендує «Відкриття свободи» політикам, захоплюється різноманітністю авторів і цінує Бальцеровича за еволюцію від технократичного підходу до лібералізму до філософського підходу.Wolnościowiec Balcerowicz | Obserwator Finansowy: ekonomia, debata, Polska, świat [online], obserwatorfinansowy.pl [dostęp 2017-11-19] (pol.).
Пьотр Александрович також схвально відгукується про антологію, представляючи «Відкриття свободи» як інструмент боротьби з підкоренням громадян порожнім політичним обіцянкам: «Державники та соціалісти ефективно поневолюють уми, оскільки вони апелюють до народних емоцій, обожнюючи державу та використовуючи такі гасла, як рівність, соціальні права та боротьба держави з бідністю».Aleksandrowicz: Biblia wolności – Wywiady i opinie – rp.pl [online], rp.pl [dostęp 2017-11-19] (pol.).
Януш Корвін-Мікке, чий текст включено до антології, зазначає, що «Відкриття свободи» – це «хороший, недорогий та рідкісний компендіум» про такі цінності, як «Свобода, власність та справедливість, без яких не може бути гарної економіки».AfterMarket.pl :: domena nowyekran.pl [online], nowyekran.pl [dostęp 2024-04-24].
Також висловлювалася критика щодо «Відкриття свободи». Рафал Вось з «Dziennik Gazeta Prawna» критикує Лешека Бальцеровича за домінування в книзі економічних тем, незважаючи на те, що назва натякає на більш повний характер антології.Woś: Balcerowicz ani drgnie – Raporty surowcowe – Forsal.pl – Biznes, Gospodarka, Świat [online], forsal.pl [dostęp 2017-11-19]. Вось стверджує, що у своєму вступі Бальцерович «звинувачує прихильників держави в її ідеалізації», водночас «водночас ідеалізуючи сам вільний ринок».