Футбол в Одесі під час Другої світової війни розвивася за правління румунської окупаційної адміністрації (1941–1944). Попри складні умови війни, у місті створювали команди, відбувалися турніри та міжнародні матчі, які мали як спортивний, так і пропагандистський характер. Найвідомішим клубом цього часу була «Вікторія».

Футбол в Одесі під час окупації мав комерціалізований характер і слугував інструментом пропаганди. Водночас він став способом залучення місцевих спортсменів і навіть колишніх радянських професіоналів, звільнених з полону. Попри успіхи команд у румунській системі змагань, вже з 1943 року в регіоні фіксувалися реквізиції спортивного інвентаря та інші ознаки занепаду. Проте саме цей період заклав підґрунтя для післявоєнного відродження футболу в Одесі.

Початки (1941–1942) Наприкінці 1941 року муніципалітет Одеси за погодженням із румунською владою ініціював створення міського футбольного клубу. Так з’явилася команда, що отримала назву «Вікторія». На початковому етапі її склад налічував шість–вісім гравців, однак у січні 1942 року було проведено збори, а вже навесні команда розпочала виступи.

У квітні 1942 року відбувся відкритий матч сезону між двома збірними Одеси на стадіоні «Вікторія» (пізніше — «Спартак»). У травні того ж року пройшли перші міжнародні зустрічі: збірна німецьких військових перемогла румунський клуб «Ґлорія К.Ф.Р», а збірна міста здобула перемогу над «Ґлорією» (за різними версіями 3:2 або 2:0).

Улітку 1942 року «Вікторія» вже мала підсилений склад та здобула низку помітних результатів: перемоги над збірною румунської армії (2:0), командою Чернівців (7:0 або 6:0), збірною Кишинева (5:0).

Турніри 1942 року У червні на стадіоні «Спартак» відбувся великий турнір за участю трьох одеських команд («Вікторія», «Ґлорія», «Форд»), миколаївського «Буга», збірних німецьких та румунських військ, а також клубів з Італії («Леччо») та Іспанії («Мансенарес»). Переможцем стала «Вікторія», яка отримала головний приз — 15 тис. марок.

У жовтні команда здобула Кубок губернатора, перемігши суперників з Тигіни (Бендер), румунську «Дачію» та збірну Кишинева.

У липні (за іншими даними — у червні) збірна Одеси чи «Вікторія» вирушила до Бухареста, де поступилася збірній Румунії (0:3) та клубу «Венус» (2:6 або 3:6). Ці матчі супроводжувалися заворушеннями на трибунах; другого тренера команди було оштрафовано та відсторонено за конфлікт із арбітром.

Восени у місті відбувся Кубок Трансністрії (19–25 вересня). Участь взяли «Вікторія», «Ґлорія», «Форд», «Буг» та запрошені команди з Німеччини, Угорщини, Італії та Румунії. Переможцем став миколаївський «Буг». Невдовзі було створено Одеську футбольну ліга, яку планували інтегрувати до системи федерації футболу Румунії.

За підсумками 1942 року «Вікторія» провела 23 матчі, здобула 18 перемог, 1 нічию та зазнала 4 поразок, із різницею м’ячів 62:17. Тренером був Г. Штрауб.

Події 1943 року У 1943 році футбольне життя Одеси ще більше активізувалося. У місті діяло щонайменше вісім команд: «Вікторія», «ЧФРГТ», «ЧФРТ», «Спортинг», «Індустрія», клуб румунської культурної громади «Молдова», миколаївський «Буг» та збірна румунських чиновників «А.С.Г.Т». Останній клуб зумів скласти конкуренцію «Вікторії» та порушив її домінування.

Серед відомих гравців того часу — Олександр Брагін, Леонід Орєхов, Петро Калашніков, Микола Хижніков. Особливе місце посідав воротар Анатолій Зубрицький, чия гра високо оцінювалася навіть румунською пресою.

Джерела Віктор Стріха.Футбольно-хокейний альманах: Україна та сусідні держави. 1863–1954 — 2013 Михайло Юхименко. Яким був український спорт в роки окупації країнами Осі — Трибуна