Спадкова непереносимість фруктози (СНФ) — це вроджене порушення метаболізму фруктози, спричинене дефіцитом ферменту альдолази B. Особи, які страждають на СНФ, не мають симптомів, доки не вживають фруктозу, сахарозу або сорбітол. Якщо хворий поглинає фруктозу, ферментативне блокування альдолази B викликає накопичення фруктозо-1-фосфату, що з часом призводить до загибелі клітин печінки. Це накопичення має подальший вплив на глюконеогенез та регенерацію аденозинтрифосфату (АТФ). Симптоми СНФ включають блювання, судоми, дратівливість, погане харчування у немовлят, гіпоглікемію, жовтяницю, крововилив, гепатомегалію, гіперурикемію та потенційно ниркову недостатність. Повідомляється про випадки смерті немовлят та дітей в результаті метаболічних наслідків СНФ. Смерть при СНФ завжди пов'язана з проблемами діагностики.

СНФ — це аутосомно-рецесивне захворювання, спричинене мутаціями в гені ALDOB, розташованому в 9q31.1. СНФ зазвичай підозрюють на основі харчового анамнезу, особливо у немовлят, у яких симптоми з'являються після годування груддю. Ця підозра зазвичай підтверджується молекулярним аналізом Лікування СНФ передбачає суворе уникнення фруктози в раціоні. Пацієнти старшого віку з СНФ зазвичай самостійно обирають дієту з низьким вмістом фруктози ще до встановлення діагнозу.

Прояви Ключовою ідентифікаційною ознакою СНФ є поява симптомів із введенням фруктози в раціон. Уражені особи є безсимптомними та здоровими за умови, що вони не вживають продукти, що містять фруктозу або будь-які її попередники, сахарозу та сорбіт. У минулому у немовлят часто з'являлися симптоми, коли їх переводили на суміші, підсолоджені фруктозою або сахарозою. Зараз вони не використовуються. Такі симптоми, як блювання, нудота, неспокій, блідість, пітливість, тремтіння та млявість, також можуть вперше з'явитися у немовлят, коли їм дають фрукти та овочі. Вони можуть прогресувати до апатії, коми та судом, якщо джерело проблем не розпізнати вчасно.

Коли пацієнтам ставлять діагноз СНФ, харчовий анамнез часто виявляє відразу до фруктів та інших продуктів, що містять велику кількість фруктози. У більшості дорослих пацієнтів немає карієсу зубів.

Метаболізм фруктози Після вживання фруктоза перетворюється на фруктозо-1-фосфат у печінці під дією фруктокінази. Дефіцит фруктокінази викликає есенціальну фруктозурію, клінічно доброякісний стан, що характеризується виділенням незміненої фруктози з сечею. Фруктозо-1-фосфат метаболізується альдолазою B на дигідроксиацетонфосфат та гліцеральдегід. СНФ викликається дефіцитом альдолази B.

Дефіцит альдолази B призводить до накопичення фруктозо-1-фосфату та захоплення фосфату (фруктокіназа потребує АТФ). Наступними ефектами блокування цього ферменту є пригнічення виробництва глюкози та зниження регенерації АТФ.

Діагностика Завдяки простоті лікування (виключення фруктози з дієти), СНФ може бути ефективно контролювана за умови правильної діагностики. При СНФ діагностика гомозигот є складною, що вимагає скринінгу геномної ДНК за допомогою алель-специфічних зондів або ферментного аналізу з біопсії печінки. Після ідентифікації батьків, які є носіями мутантних алелів альдолази B, що призводять до СНФ, або осіб старшого віку, які мають клінічний анамнез, сумісний з СНФ, їх можна проконсультувати щодо профілактичної терапії: виключення з дієти продуктів, що містять фруктозу, сахарозу або сорбіт. Якщо можливо, особам, які підозрюють, що у них може бути СНФ, слід уникати тестування за допомогою фруктозної провокації, оскільки його результати не є остаточними для осіб з СНФ, і навіть якщо діагностичне введення фруктози належним чином контролюється, глибока гіпоглікемія та її наслідки можуть загрожувати благополуччю пацієнта.

Лікування Лікування СНФ залежить від стадії захворювання та тяжкості симптомів. Стабільних пацієнтів без гострої інтоксикації лікують за допомогою ретельного планування дієти, що уникає фруктози та її метаболічних попередників. Фруктозу в раціоні замінюють глюкозою, мальтозою або іншими цукрами. Ведення пацієнтів з СНФ часто проводиться дієтологами, які добре знають, які продукти є прийнятними.

Скіфська мутація Генетичний аналіз давніх донських скіфів виявив патогенний варіант гена ALDOB під назвою p.Ala150Pro або rs1800546. Раціон цих людей складався переважно з м'яса, молочних продуктів та рослин C4 без плодів. Їхні скелети не мали жодних ознак карієсу. Цей варіант поширився по Європі та став основною причиною спадкової непереносимості фруктози.

Див. також

Порушення всмоктування фруктози

Примітки