Фе́дір Андрі́йович Александро́вич ( 15 жовтня 1982) — український художник театру, живописець, поет, кінорежисер та арт-куратор. Член НСХУ (з 2008).

Життєпис

Народився у Києві в родині митців. Син художника театру, живописця Андрія Александровича-Дочевського, онук графіка Ігоря Александровича. Закінчив ДХСШ ім. Тараса Шевченка і НАОМА (2007, а також асистентуру-стажування у 2011 році). Учень , Сергія Зорука, Алли Кириченко та Анатолія Твердого.

Член Національної спілки художників України (з 2008 року, секція художників театру, кіно і телебачення київської організаціїКиївська організація Національної спілки художників України). Працював викладачем кафедри кінорежисури та кінодраматургії КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого, викладачем кафедри сценографії та художнім керівником театрально-мистецького центру при НАОМА, керівником приватної галереї «Тадзьо» (2019-2022).

У 2022 році (до початку російського вторгнення в Україну) переїхав із дружиною та сином до Болгарії. Мешкає у Велико-Тирново.

Творчість

Сценографія

Як художник-сценограф, художник по костюмах та художник по світлу здійснив понад 40 (станом на 2015 рік) у театрах України та Європи. Зокрема, це вистави:

«Прощавай, Арлекіне…» (Чернігівський молодіжний театр, 2003); «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського (Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії, 2004); «Енеїда» за Іваном Котляревським (Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії, 2006); «Загоничі вог­ню», «Казка про Моніку» (Гомельський обласний драматичний театр, 2006); «Гравці» (Театр на Подолі, 2007); «Два клени» Євгена Шварца (Київський ТЮГ, 2007); «Свата­н­ня на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка (Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, 2008); «Детектор брехні» (Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії, 2010Голенко Максим | Театральна риболовля) «На полі крові», «Сон смішної людини», «Скляний звіринець» (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, 2012-2013); «Вій 2.0» (Білиць Арт Центр, 2014Вій 2.0 — Білиць Арт Центр, центр мистецтв); «Літаючий острів» (Мистецький арсенал, 2019Літаючий острів | Touch Point онлайн | Dramox).

Автор кон­цептуальних проєктів на ГогольFest.

Фільмографія

Режисерські роботи

«Знайдіть нашого хлопчика!» (2010, короткометражний фільм, дип­лом «За най­кра­ще графічне оформ­лен­ня титрів» фестивалю «Відкрита ніч»)Михайло Іллєнко: українському кіно потрібні міфологічні герої. «Наречена вужа» (, повнометражний фільм-казка за литовською народною казкою «Егле – королева вужів», Україна — Литва — Латвія, в головних ро­лях заслужений артист Латвії Юріс Стренга та співачка й актриса Скайдра Янчайте)№Фо: Фільм «Наречена вужа» — українська кіноєвроінтеграціяЛитва заказала фильм украинцу. Робота над фільмом тривала протягом 2011 —2021 років. У грудні 2021 року відбувся єдиний публічний показ для замовників та членів команди. Дистрибуцію фільму відкладено у зв'язку з російським вторгненням в УкраїнуПост Федора Александровича у Instagram..

Художник-постановник

«Перешкода» (короткометражний фільм, гран-прі фестивалю ім. А. Тарковського, гран-прі фестивалю «Кінолев», гран-прі фестивалю «Відкрита ніч», 2010)Перешкода | Dzyga MDB.

«Російський дятел»

У 2015 році Федір Александрович став автором ідеї, художником-постановником та головним персонажем американо-британо-українського документального фільму «Російський дятел» (режисерський дебют Чада Ґрасії). За версією Федора, Чорнобильська катастрофа була спланованою. А злочинний наказ, що призвів до вибуху, надійшов від керівництва СРСР. Кремль прагнув замаскувати провальне будівництво загоризонтного локатора «Дуга» (відомого на Заході як «Російський дятел») поблизу Чорнобильської АЕС, що у період холодної війни мав моніторити ймовірні запуски американських ракет.

Сам Федір Александрович дав таку характеристику «Російському дятлові»:

Прем'єра стрічки відбулася 24 січня 2015 року на кінофестивалі «Санденс»The Russian Woodpecker 2015 Sundance Film Festival Review, де вона здобула гран-прі у конкурсі «Закордонне документальне кіно».

Критики зустріли фільм назагал позитивно. Зокрема, Денніс Гарві із «Вараєті» написав:

Живопис

Учасник всеукраїнських мистецьких ви­ставок із 2002 року.

Галерейні проєкти

«Росія — карикатура, що стала реальністю. Документ епохи»

Див. також

«Російський дятел» «Тадзьо»

Примітки

Джерела та посилання

Александрович Федір Андрійович — Енциклопедія Сучасної України Александрович Федір — Бібліотека українського мистецтва Александрович Федір | МіТЄЦ - Портал про українське сучасне мистецтво Федір Александрович на Kino-teatr.ua Федір Александрович на DzygaMDB Федір Александрович на сайті Федір Александрович на сайті гелереї «Тадзьо» Заява, автобіографія та рекомендаційні листи для участі в конкурсі на посаду гендиректора Мистецького арсеналу на сайті ДУС Sundance 2015: As war escalates at home, two Ukrainians take on Putin Федір Александрович: «Щоб побороти війну, потрібно навчитися довіряти» / бесіду вела Валентина Грицук // Кіно-Театр. - 2015. - № 4. - С. 31-32. На фестивалі Sundance показали фільм про «теорію змови» щодо Чорнобиля та агресію Росії Федір Александрович: «Російський дятел» — про Чорнобиль, Майдан, мене як Дон Кіхота й Шерлока Холмса в одній особі» Кінопоказ: «Російський дятел» Самопрезентація совка. Фільм Російський дятел не так про Чорнобиль, як про радянське минуле Кореспондент: Два українські тріумфатори міжнародних кінофестивалів Опромінена ідентичність. Враження від «Російського дятла» Федор Александрович: «Мне хочется, чтобы “Русский дятел” способствовал взрослению украинцев» Artist interview: Fedir Aleksandrovich Картини, привезені з фронтового пленеру Сучасна Росія — це радянська карикатура, що стала реальністю Лінія розмежування як лабіринт мінотавра. У Києві відкрилася унікальна виставкова інсталяція Федир Александрович за филма си за Чернобил, войната и изложбата в София Федир Александрович: «Домът на времето» и други стихотворения «Вулкан Витоша» изложба на украинския артист Федир Александрович Творчістю пам'ятати. Федір Александрович Єресь «руского міра»