Струни в тенісі — це частина тенісної ракетки, яка контактує з м'ячем, утворюючи утворюють плетену мережу всередині головки («кільця») ракетки. Струни виготовляються з різних матеріалів і мають різні вимірювані властивості, такі як динамічна жорсткість, збереження натягу, товщина (калібр), текстура (форма) струни та ефективність відскоку.

Матеріали Матеріал, який використовується у тенісних струнах, може суттєво впливати на результати гравця та навіть на здоров'я. Для виготовлення тенісних струн використовуються різні матеріали, що відрізняються, серед інших факторів, еластичністю, довговічністю, ефективністю відскоку, здатністю тримати натяг та вартістю виробництва.

Натуральна кишка Струна з натуральної тваринної кишки найкраще утримує натяг, є найстійкішим і наймя'кшим з усіх матеріалів, які використовуються для тенісних струн. Кетгутові струни є найефективнішими, оскільки забезпечують найбільшу віддачу енергії. Вони залишаються м'якими і при високому натягу, тоді як інші матеріали, як правило, значно жорсткішають. Це дозволяє гравцям натягувати струни досить туго, щоб покращити контроль м'яча, не втрачаючи значної ефективності відскоку та не збільшуючи віддачу від удару, яка може навіть пошкодити суглоби, особливо ліктевий.

Основними недоліками кетгуту є значно вища вартість виробництва та ціна, ніж у інших матеріалів, слабкість до напружень зсуву від ударів не по центру (це типово для гравців-початківців), змінний контроль якості залежно від марки, партії, віку, умов зберігання та сорту, складність намотування струн та втрата міцності при змочуванні водою. Натуральна струна дуже чутлива до різних погодних умов, і гравці, які її використовують, зазвичай носять із собою кілька різних ракеток з різним натягом, щоб компенсувати це. Деякі гравці, особливо ті, хто виконує плоскі удари та послідовно потрапляє в потрібну точку, вважають високоякісну струну міцнішою, ніж багато інших типів струн, завдяки її чудовому збереженню натягу. Це може допомогти компенсувати високу початкову вартість. Використання щільного малюнка струн також загалом покращує довговічність натуральної струни.

Кетгут виготовляється шляхом сушіння волокон, отриманих з частини коров'ячого кишечника (у минулому також використовувалися овечі кишки), яка називається серозною оболонкою. Вона містить колаген, призначений для протистояння розтягуванню та скороченню кишечника, і саме ця еластичність робить волокна корисними для виготовлення тенісних струн.

Першу тенісну струну з натуральної кишки виготовив у 1875 році П'єр Баболя. Струни з натуральної кишки зазвичай пропонуються в покритті, щоб зменшити їх схильність до розпускання, особливо у вологих або мокрих умовах. Перші ракетки в той час були виготовлені з дерева, зі струнами з кишок. Ракетки мали дещо іншу форму, ніж та, що використовується сьогодні; однак, вони є першою подобою ракетки, яка використовується для тенісу. Струни, що використовувалися в цих ракетках, були схожі на струни, які використовувалися в різних інструментах і раніше..

Синтетична кишка

Так звані «синтетичні кишки» () виготовляють з нейлону, майже завжди з однієї нитки. Виготовлення таких струн дуже дешеве, і вона, як правило, є найдешевшою для придбання.

До матеріалу таких струн зазвичай вносять невеликі зміни порівняно з чистим нейлоном — текстуровані покриття, барвники та додавання невеликої кількості кевлару.

Назва «synthetic gut», яку використовують для позначення монофіламентних нейлонових струн, зараз є неправильною, оскільки мультифіламентні струни, що з'явилися з того часу, ближчі за характеристиками до струни з натуральної кишки. Сучасна «синтетична кишка» насправді є мультифіламентною струною, яка надзвичайно добре тримає натяг і має динамічний профіль жорсткості, найближчий до натуральної кишки, хоча галузь продовжує застосовувати цей термін до монофіламентних нейлонових струн.

Мультифіламентні або «багатониткові» струни

Мультифіламентні струни, відомі як «мульти» () мають більше одного волокна. Найчастіше вони виготовляються з багатьох ниток нейлону, але можуть містити й інші матеріали, такі як поліуретан, Zyex, Vectran, Kevlar тощо. Мультифіламентні струни мають кращу еластичність, ніж монофіламентні, але зазвичай гіршу міцність. Жодна мультифіламентна струна не тримає натяг так добре, як натуральне волокно, і жодна з них не є такою м'якою.

Однак, порівняно з монофіламентними струнами «синтетичної кишки», мультифіламентні можуть запропонувати набагато ближче наближення до характеристик натуральної кишки. Найм'якші багатофіламентні струни можна виготовити з Zyex та поліолефіну, хоча деякі з найм'якших із цих струн більше не продаються.

Нейлон

Нейлон є найпопулярнішим матеріалом для струн серед гравців-аматорів завдяки низькій вартості та покращеній еластичності, яку забезпечують багатоволокнисті струни.. Поширені зносостійкі покриття для нейлонових струн, особливо для багатоволокнистих, оскільки зовнішні нитки під час використання ракетки, як правило, рвуться першими.

Поліестер

Поліестер — це жорсткий і міцний матеріал для струн, спочатку призначений для гравців, які часто обривають струни. Знадобився час, щоб цей матеріал став популярним, головним чином через його погану здатність тримати натяг. Однак виявилося, що поліестерові струни дозволяють завдавати м'ячу більший , зберігаючи при цьому контроль. Поліестер здійснив революцію в професійному тенісі, коли тоді ще маловідомий бельгійський виробник струн Luxilon поставив їх Густаво Куертену в 1997 році, який згодом виграв Відкритий чемпіонат Франції того року.

Відтоді поліестер став найпопулярнішим матеріалом для струн у професійному тенісному турі. Посилення топ-спіна завдяки поліестеровим струнам сьогодні підтверджено контрольованими експериментами.. Точна причина посилення обертання невідома, але існують вагомі докази того, що одним із факторів є низьке тертя між струнами.

Кевлар

Кевларові струни — найжорсткіші та найміцніші серед синтетичних, порвати її надзвичайно важко. Це одна з найкращих струн з точки зору здатності тримати натяг (після натуральної), але вона є й найнебезпечнішою струною через підвищений ризик розвитку в користувача «тенісного ліктя»). Кевларові струни часто натягують з нейлоновими), щоб поєднати якості обох струн, оскільки кевлар сам по собі здається занадто жорстким для багатьох тенісистів, особливо в поєднанні з жорсткою ракеткою. Ще одна стратегія підвищення комфорту та покращення ефективності відскоку — слабко натягувати кевларову струну.

Вектран

Вектран — другий за жорсткістю та довговічністю матеріал для струн і найменш поширений у наші часи. Його, як і кевлар, зазвичай додають до нейлонових струн для підвищення їхньої міцності та жорсткості. Наприклад, фірма Yonex пропонує бадмінтонні струни, виготовлені переважно з нейлону з додаванням вектранових ниток. Однак компанія Ashaway пропонує повністю плетені вектранові тенісну струни.

Зіекс

Струни з зіексу мають більшу ефективність відскоку, ніж інші синтетичні струни, тобто їхня динамічна жорсткість подібну до кишкових струн, особливо при низькому натягу. Це забезпечує таким ракеткам ігрові якості, більше подібні до ракеток зі струнами з натуральної кишки, ніж інші синтетичні матеріали. Вона також має низьку загальну жорсткість. Наприклад, струна IQ Element Z має найнижчу жорсткість серед усіх синтетичних струн, що коли-небудь тестувалися. Недоліком зіексу є те, що зовнішні обгорткові матеріали такої струни, як правило, набагато менш міцні, ніж нитки всередині струни, і не зв'язуються з ними. Це може призвести до зношування зовнішньої обгортки, при чому внутрішні нитки залишаться цілими.

Поліолефін

Поліолефін є одним із найм'якших синтетичних матеріалів для струн, який може конкурувати з зіексом та більшістю нейлонових мультифіламентів. Він пропонує посередню міцність та збереження натягу, тому його зазвичай використовують як перехресну струну в гібридній системі струн. Однак для тих, хто не надто швидко рве струни, струни зі 100 % поліолефіну можуть бути гарною альтернативою струнам з натуральної кишки та мультифіламентним струнам. Це особливо актуально для тих, хто хворіє на «тенісний лікоть», в той же час вважаючи струни з натуральної кишки занадто дорогими.

Металевий дріт

В деяких історичних ракетках використовувався металевий дріт, зазвичай Metal racquets by Rod .

Титан

Також використовується титан. Зазвичай самі струни виготовляють з нейлону або багатоволокнистих матеріалів, а титан наносять разом із покриттям струни для захисту матеріалу від ультрафіолетового ультрафіолетового випромінювання, або інтегрується у нитки для зміни ігрових характеристик струни. Титанові струни сьогодні більше не популярні.

Калібр

Номер калібру визначає товщину струни. Чим вищий номер, тим тонша струна. Тонкі струни зазвичай забезпечують вищу продуктивність, але ламаються частіше, ніж товстіші струни.

Натягування струн

Процес встановлення струн у ракетку називається «стрингінгом» () і виконується за допомогою , що відрізняються складністю, точністю та ціною.

Візерунок плетіння струн

Практично на всіх сучасних ракетках струни сплетені перехресно з горизонтально-вертикальним візерунком, але в історії з різним успіхом використовувалися й інші візерунки.

В 1977 році були представлені ракетки з подвійними струнами, так звані , але пізніше їх заборонили, оскільки вони дозволяли здійснювати надмірне обертання м'яча та були занадто успішними.

Ракетки натягуються або з двома окремими струнами (і, таким чином, з чотирма вузлами), або однією струною (внаслідок чого вузлів лише два). Як було сказано вище, іноді в одній ракетці може використовуватися суміш двох різних типів струн. Традиційно для зав'язування тенісної струни використовувався разом зі стартовим вузлом. З недавніх часів використовуються нові види вузлів, які називаються «pro-knot» («про-вузол») та «Parnell knot» («вузол Парнелла»). Разом з використанням стартового затискача це може зробити всі вузли ідентичними та покращити естетичний вигляд струн.

Натяг

«Натяг струн» () ракетки, який зазвичай виражається у фунтах, вказує на тиск, який струни здійснюють на раму. Натяг струн впливає на ігрові характеристики ракетки, такі як «відчуття» м'яча, контроль над м'ячем, а також максимальну потужність.

Ракетка зі слабшим натягом струн зазвичай має більшу та далі б'є, але при достатньо сильному замаху м'ячі летітимуть непередбачувано. Щільніше натягнута струна допоможе робити витончені удари з кращим контролем.

Надто туго натягнута ракетка погіршує відчуття м'яча тенісистом, але в той же час може забезпечити гравцеві чудовий контроль, якщо замахуватися достатньо сильно та плавно. Такий натяг може ускладнити делікатні удари, але полегшує гру з задньої лінії<ref></ref Однак, якщо гравець часто виконує потужні удари, туго натягнута ракетка може швидко втомити руку, що може призвести до розвитку «тенісного ліктя».

Усі ракетки мають рекомендований натяг струн, найчастіше від 50 до 70 фунтів (від 220 до 310 Н). Зазвичай рекомендований натяг указано на ракетці. Багато професійних натягувачів струн (стрингерів, ) радять гравцям натягувати ракетки з найменшим можливим натягом, що дозволяє зберегти контроль над м'ячем. Початківцям, які намагаються знайти свій власний натяг, слід починати з середини рекомендованого діапазону та регулювати натяг відповідно до своїх потреб.

Перенатягування

Через натяг струн, їх еластичність та натяг починають зменшуватися з моменту їх встановлення в ракетку. Струни, що втратили натяг (так звані «мертві струни», ) знижують ефективність ракетки можуть перешкоджати силі та швидкості й навіть призводять до болю в руці.