«Юності чесне зерцало» (повна назва — «Юності чесне зерцало, або показання до житейського обходження, зібране від різних авторів») — російський літературно-педагогічний пам'ятник початку XVIII століття, підготовлений за вказівкою Петра I.

Автори видання невідомі. Передбачуваний укладач — єпископ Рязанський та Муромський Гавриїл (Бужинський). У створенні книги брав активну участь і курирував її видання сподвижник Петра, Яків Брюс. «Зерцало» було видано відповідно до духу петровських реформ, коли основу всієї друкарської продукції складали різного роду керівництва та настанови.

Видання складається із двох окремих частин. Очевидно, воно мало (чи передбачало) друкарські варіанти, що свідчить окрема нумерація сторінок кожної частини.

У першій частині були вміщені абетка, таблиці складів, цифр і чисел, а також моралі з священного писання. Її можна вважати одним із перших посібників з навчання цивільному шрифту та арабському написанню цифр, запровадженими указом Петра I у 1708 році замість колишнього церковнослов'янського позначення.

Друга частина — це власне «зерцало», тобто правила поведінки для «молодих юнаків» та дівчат дворянського стану. Фактично, це перший у Росії підручник етикету . Юному дворянину рекомендувалося вчитися насамперед іноземним мовам, верховій їзді, танцям та фехтуванню. Доброчесністю дівчини визнавали смиренність, пошану до батьків, працьовитість і мовчазність, цнотливість. Твір регламентував майже всі аспекти життя: від правил поведінки за столом до державної служби. Книга покликана була формувати стереотип поведінки світської людини, що уникає поганих компаній, марнотратства, пияцтва, грубості і європейських світських манер, що дотримуються.

Прийнято вважати, що друга частина є компіляцією із західноєвропейських (в основному, німецьких) видань аналогічного змісту, можливо, доповнених особисто Петром. Серед інших джерел називають, зокрема, «Про вихованість звичаїв дитячих» («De civilitate morum puerilium») Еразма Роттердамського. Перекладачем Еразма Роттердамського на початку XVIII століття був І. В. Паузе, і його також зазвичай зараховують до творців «Дзерцала».

«Юності чесне зерцало» на довгі роки стало керівництвом про правила гарного тону та поведінки в суспільстві. Популярність видання у сучасників була така велика, що в тому ж 1717 книга була випущена ще двічі. А в 1719 книга вийшла вже четвертим виданням і неодноразово перевидавалась знову аж до кінця XIX століття.

Зміст видання

Титульний лист Зображення стародавніх та нових письмен словенських друкованих та рукописних Склади двописьмові, від згодних Склади триписьмові Повчання від священного писання Число церковне та арифметичне Показання великого перерахування Оголошення числа шкільного Юності, чесне зерцало або показання до житейського поводження.

Примітки

Література

Посилання

Юності чесне зерцало, або показання до житейського поводження (1717) Юності чесне зерцало на « Руніверсі » Юності чесне зерцало, або свідчення до житейського поводження, зібране від різних авторів «Юності чесне зерцало, чи свідчення до житейського поводження…» у Російському гуманітарному енциклопедичному словнику