Бруно Шейру (, 10 травня 1978, Сюрен) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Лілль» та «Ліверпуль», а також національну збірну Франції.

Клубна кар'єра Народився 10 травня 1978 року в місті Сюрен. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Расінг» (Париж) та «Ланс», а в 1997 році приєднався до «Лілля». 24 жовтня 1998 року дебютував за команду у Лізі 2. Вже в сезоні 1999/00 допоміг команді вибороти підвищення у класі, вийшовши до Дивізіону 1. Після цього у складі «Лілля» Шейру провів два успішні сезони в еліті. У чемпіонаті 2000/01 він зіграв 28 матчів і забив 6 голів, а його клуб сенсаційно фінішував третім, здобувши право виступати у Лізі чемпіонів. У сезоні 2001/02 Шейру відіграв 27 матчів і відзначився 11 голами — це була його найрезультативніша кампанія. Він також дебютував у єврокубках: у Лізі чемпіонів та Кубку УЄФА, де «Лілль» зумів вибити «Фіорентину» і лише у 1/8 фіналу поступився «Боруссії» (Дортмунд). Виступи Шейру привернули увагу провідних європейських клубів. Особливої слави йому додав гол у ворота «Манчестер Юнайтед» у Лізі чемпіонів. Загалом за чотири сезони взяв участь у 96 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Лілля», був основним гравцем команди.

Влітку 2002 року Шейру перейшов у «Ліверпуль». Тодішній наставник «червоних» Жерар Ульє назвав його «новим Зіданом», але очікувань Брюно не виправдав. У першому сезоні він провів 29 матчів у всіх турнірах, але забив лише один гол — у ворота «Спартака» (Москва) у Лізі чемпіонів. У сезоні 2003/04 він став більш помітним, зокрема забив переможний м'яч проти «Челсі» на «Стемфорд Бридж» та двічі відзначився у Кубку Англії проти «Ньюкасл Юнайтед» (2:1). Загалом за «Ліверпуль» провів 48 матчів у всіх турнірах, забивши 5 голів. З приходом у 2004 році Рафаеля Бенітеса Шейру став «зайвим» у команді. Через це він був відданий в оренду спершу в «Марсель» на сезон 2004/05, де провів 20 матчів і забив 1 гол, а потім у «Бордо» на сезон 2005/06. У «Бордо» під керівництвом Рікардо Гомеса він провів дуже сильний сезон, допомігши команді стати віцечемпіоном Франції, але клуб не викупив його контракт.

У 2006 році Шейру підписав контракт із «Ренном», де він поступово став одним із лідерів команди, виконував функції віце-капітана. Вже у першому сезоні допоміг клубу зайняти 4-те місце в Лізі 1 і кваліфікуватися до Кубка УЄФА. Загалом провів у «Ренні» три з половиною роки.

У січні 2010 року перейшов до кіпрського «Анортосіса», але пробув там лише пів року, після чого влітку 2010 року підписав контракт із «Нантом», де став капітаном команди і у сезоні 2010/11 провів 36 матчів. У наступному сезоні втратив місце в складі, і керівництво клубу запропонувало йому поступову перекваліфікацію у спортивного функціонера. 13 січня 2012 року Шейру провів свій останній матч проти «Анже» (2:1), а 14 лютого оголосив про завершення кар'єри.

З 2014 року він грав за аматорську команду «Булонь-Біянкур», з якою виграв Аматорський чемпіонат Франції 2 (п'яту французьку лігу) у 2015 році.

Виступи за збірну 21 серпня 2002 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Франції у товариському матчі проти Тунісу (1:1). Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 3 матчі, але закріпитися в національній команді не зумів.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Подальша діяльність

Після завершення кар'єри футболіста у 2012 році Шейру став телевізійним експертом каналу beIN Sports, де коментував матчі Серії А, Ліги чемпіонів, Ліги Європи, Ліги 1, а також великі міжнародні турніри (Євро-2012, ЧС-2014, Кубок Америки-2015).

Він закінчив першу програму UEFA Executive Master for International Players, яка готує колишніх футболістів до роботи на керівних посадах. Успішно завершивши цей курс, він закінчив CDES у Ліможі наприкінці листопада 2017 року, а серед його однокурсників були Ерік Абідаль, Жуніньйо та Патрік Мюллер.

У листопаді 2017 року призначений директором спортивного розвитку жіночої команди «Парі Сен-Жермена». У травні 2020 року він залишив клуб і вже за кілька днів став керівником відділу селекції в «Ліоні». Обіймав цю посаду до кінця 2023 року, після чого у січні 2024 року оголосив про вихід із структури OL Groupe.

Особисте життя Дружина — Констанс, у пари є син ( 2007). Має молодшого брата, Бенуа Шейру, який також став футболістом.

Примітки

Посилання