Арамід (від «ароматичний поліамід») — це клас міцних і термостійких синтетичних волокон, що зазвичай використовуються в аерокосмічній та військовій галузях, зокрема у тканинах для бронежилетів балістичного класу та балістичних композитах, морських мотузках та армуванні корпусів, як замінник азбесту, а також у легких споживчих товарах, таких як чохли для телефонів та тенісні ракетки.
Окремі молекули аміду, що утворюють арамідний ланцюг, полімеризуються в напрямку осі волокна, надаючи отриманому волокну більшої структурної цілісності. Це пов'язано з більшою часткою хімічних зв'язків, які сприяють фізичній міцності та термостійкості (температура плавлення >500 °C) порівняно з іншими синтетичними волокнами, такими як нейлон.
Найбільш відомі марки арамідного волокна включають кевлар, номекс і тварон.
Термінологія та хімічна структура
Термін «арамід» — це скорочення від «ароматичний поліамід». Ця назва була запроваджена у 1972 році, прийнята у 1974 Федеральною торговою комісією США (FTC) як назва загальної категорії волокон, відмінної від нейлону та Міжнародною організацією зі стандартизації у 1977.
«Ароматичний» у повній назві стосується наявності ароматичних кілець із шести атомів вуглецю. В арамідах ці кільця з'єднані амідними зв'язками, кожне з яких містить групу CO, приєднану до групи NH.
Щоб відповідати визначенню FTC арамідного матеріалу, щонайменше 85 % цих зв'язків повинні бути приєднані до двох ароматичних кілець. Якщо вміст зв'язків нижче 85 %, матеріал класифікується як нейлон. Повне визначення арамідного волокна — це «штучне волокно, в якому волокноутворювальною речовиною є довголанцюговий синтетичний поліамід, у якому щонайменше 85 % амідних () зв'язків безпосередньо приєднані до двох ароматичних кілець». (Ця конфігурація показана у вигляді невеликої діаграми, наведеної тут у формі формули для зручності).
Пара-араміди і мета-араміди Араміди поділяються на два основні типи залежно від місця приєднання зв'язків до кілець. Якщо атоми вуглецю нумерувати послідовно навколо кільця, то в пара-арамідах зв'язки розташовані в положеннях 1 та 4, тоді як у мета-арамідах вони розташовані в положеннях 1 та 3. Тобто, точки приєднання розташовані діаметрально протилежно одна одній у пара-арамідах і на відстані двох атомів одна від одної в мета-арамідах (таким чином, на ілюстрації показано пара-арамід).
Історія
Ароматичні поліаміди вперше були введені в комерційне застосування на початку 1960-х років, коли компанія DuPont почала виготовляти мета-арамідне волокно під маркою HT-1, а потім під торговою назвою Nomex. Це волокно, яке обробляється подібно до звичайних текстильних волокон для одягу, але характеризується чудовою стійкістю до нагрівання, оскільки воно не плавиться і не займається за нормальних рівнів кисню. Воно широко використовується у виробництві захисного одягу, для фільтрації повітря, тепло- та електроізоляції, а також як замінник азбесту.
Метаараміди також виготовляють нідерландська компанія під торговою назвою Teijinconex, японська як Arawin, китайські Yantai Tayho як New Star та SRO Group як X-Fiper, а також у Франції компанією Kermel під торговою назвою Kermel.
Пара-арамідне волокно зі значно вищою міцністю та модулем пружності було розроблено (на основі попередніх досліджень компаній Monsanto та Bayer) у 1960-х та 1970-х роках компаніями DuPont та AkzoNobel, використовуючи свої знання в галузі обробки віскози, поліестеру та нейлону. У 1973 році DuPont була першою компанією, яка представила пара-арамідне волокно, назвавши його Kevlar; з того часу він залишається одним з найвідоміших пара-арамідів і арамідів у цілому.
У 1978 році компанія Akzo представила подібне волокно приблизно з такою ж хімічною структурою, назвавши його Twaron. Через попередні патенти на процес виробництва, Akzo та DuPont вступили в патентний спір у 1980-х роках. Згодом Twaron перейшов до власності компанії Teijin Aramid. У 2011 році компанія Yantai Tayho представила в Китаї подібне волокно під назвою Taparan.
Пара-араміди використовуються в багатьох високотехнологічних сферах, наприклад в аерокосмічній та військовій промисловості, зокрема як тканина для виготовлення бронежилетів.
Як мета-, так і пара-арамідне волокно також можна використовувати для виготовлення арамідного паперу, що використовується як електроізоляційний матеріал та будівельний матеріал для виготовлення стільникового заповнювача. Dupont виготовляла арамідний папір у 1960-х роках, називаючи його папером Nomex. Yantai Metastar Special Paper представила арамідний папір у 2007 році, який називається папером Metastar. Як Dupont, так і Yantai Metastar виробляють і мета-, і пара-арамідний папір.
Вплив на здоров'я Протягом 1990-х років тестування арамідних волокон in vitro показало, що вони демонструють «багато тих самих ефектів на епітеліальні клітини, що й азбест, включаючи посилене включення радіоактивно мічених нуклеотидів у ДНК та індукцію активності ферменту ODC ()», що підвищує можливість канцерогенних наслідків. Однак у 2009 році було показано, що вдихувані арамідні фібрили скорочуються та швидко виводяться з організму, завдяки чому ризик є незначним. Пізніше автор дослідження надав уточнення щодо зацікавленості виробників, у якому зазначив, що «Цей огляд був замовлений та профінансований DuPont та Teijin Aramid, але автор був повністю відповідальним за зміст та написання статті».
Виготовлення полімеру і волокна Араміди зазвичай отримують реакцією між амінною та галогенідною групою карбоксильної кислоти. Прості гомополімери AB мають зв'язність −(NH−C6H4−CO)n−.
Відомі арамідні полімери, такі як Кевлар, Тварон, Номекс, Нью-Стар та Тейджинконекс, отримують з та дикарбонові кислоти або еквівалентних прекурсорів. Ці полімери можна додатково класифікувати за зв'язками на ароматичних субодиницях. Номекс, Тейджинконекс та Нью Стар містять переважно мета-зв'язок. Вони називаються полі-метафеніленізофталамідами (poly-metaphenylene isophthalamides, MPIA). На противагу цьому, Кевлар та Тварон мають пара-зв'язки і називаються п-фенілентерефталамідами (p-phenylene terephthalamide, PPTA). PPTA є продуктом (p-phenylene diamine, PPD) та (terephthaloyl dichloride, TDC або TCl).
Виробництво PPTA залежить від з іонним компонентом (хлорид кальцію, CaCl2) для заповнення водневих зв'язків амідних груп та органічним компонентом (, NMP) для розчинення ароматичного полімеру. Цей процес винайшов Лео Фольбрахт з «Akzo», і поки що, окрім канцерогенно небезпечного HMPT, жодної практичної альтернативи розчиненню полімеру не знайдено. Використання системи NMP/CaCl2 призвело до тривалого патентного спору між «Akzo» та «DuPont».
Готовий розчинений полімер формують у тверде волокно за допомогою . Полімерним розчинником для формування PPTA зазвичай є 100 % безводна сірчана кислота(H2SO4).
Інші типи арамідів Окрім мета-арамідних волокон, таких як Nomex, існують і інші типи арамідних волокон. Вони переважно належать до кополіамідного типу, найбільш відомого під торговою маркою , розробленого компанією Teijin та представленого у 1976 році. У процесі виробництва Technora PPD та 3,4'-діамінодифеніл ефіру (3,4'-ODA) вступають у реакцію з (terephthaloyl chloride, TCl). У цьому відносно простому процесі використовується лише один амідний розчинник, тому прядіння можна проводити безпосередньо після виробництва полімеру.
Властивості арамідного волокна
Загальні стійкі до стирання стійкі до органічних розчинників непровідні дуже висока температура плавлення (>500 °C) низька займистість хороша цілісність за підвищених температур чутливий до кислот і солей чутливий до ультрафіолетового випромінювання схильні до накопичення електростатичного заряду без спеціальної обробки
Пара-араміди параарамідні волокна, такі як кевлар і тварон, забезпечують виняткове співвідношення міцності та ваги високий модуль пружності висока питома міцність низька повзучість низьке розтягнення на розрив (~3,5 %) погано тримають фарбу — зазвичай волокна фарбують у прядильному розчині
Використання вогнестійкі і теплозахисні костюми та шоломи бронежилети, що конкурують з виробами на основі , такими як Dyneema та Spectra композитні матеріали заміна азбесту (наприклад, в амортизуючих прокладках гальм) тканини для фільтрації гарячого повітря шини (Sulfron — збагачений сіркою Twaron) армування гумових технічних виробів мотузки, троси клинові паси ґноти для фаєр-шоу оптоволоконні кабелі парусина (не обов'язково для вітрил) спортивне обладнання, наприклад струни для тенісних ракеток (компанії Ashaway та Prince), хокейні ключки, сноуборди (підсилення серцевини), прусики для скелелазіння тощо деталі музичних інструментів — поверхні барабанів, язички для духових інструментів (наприклад, марки Fibracell) діафрагми гучномовців корпуси човнів фібробетон
корпуси реактивних двигунів системи гальмування рибальських котушок армування асфальту чохли для мобільних телефонів (оскільки арамідні волокна при своїй міцності не заважають проходженню електромагнітного сигналу)
Примітки