Франц Кобелль, Франц Вольфганг Ріттер фон Кобелль, відомий до 1825 року як Франц Вольфганг Кобель (* 19 липня 1803 року в Мюнхені; † 11 листопада 1882 року в Мюнхені), був німецьким мінералогом і письменником. Він був професором мінералогії в Мюнхені.

Життєпис

Франц Кобелль був сином баварського міністерського чиновника, а згодом таємного радника Франца Фердинанда фон Кобелля (1779–1850) з родини Кобеллів. Він навчався у (нині) Вільгельмській гімназії в МюнхеніMax Leitschuh: Die Matrikeln der Oberklassen des Wilhelmsgymnasiums in München, 4 Bde., München 1970–1976.; Bd. 3, S. 251. до закінчення середньої школи в 1820 році та навчався в Ландсгутському університеті під керівництвом хіміка Йоганна Непомука фон Фукса. У 1823 році він брав активну участь у діяльності Корпусу Ізарії.Kösener Korps-Listen 1910, 173/61. Ще в 1823 році він працював асистентом у Державній мінералогічній колекції в Мюнхені та здобув докторський ступінь в Ерлангенському університеті Фрідріха-Александра в 1824 році.

Кобелль став доцентом у 1826 році та професором у 1834 році в Ландсхутському університеті, який перенесли до Мюнхена і тепер він став Мюнхенським університетом. Він очолював Мюнхенську державну мінералогічну колекцію до 1880 року.Museum Mineralogia München und Mineralogische Staatssammlung - Geschichte. Серед його учнів та відвідувачів був лікар та хімік Йоганн Йозеф фон Шерер.Andreas Mettenleiter: Das Juliusspital in Würzburg. Band III: Medizingeschichte. Herausgegeben vom Oberpflegeamt der Stiftung Juliusspital Würzburg anlässlich der 425jährigen Wiederkehr der Grundsteinlegung. Stiftung Juliusspital Würzburg, Würzburg 2001, ISBN 3-933964-04-0, S. 512.

У 1827 році фон Кобелля прийняли до Баварської академії наук. Після того, як його батько Франц отримав спадкове дворянство від короля Людвіга I в 1825 році, Францу також дозволили називати себе Ріттером фон Кобеллем. Кобелль регулярно брав участь у мисливських заходах баварського двору, наприклад, з Максиміліаном II Йозефом. Ще за життя він став відомим як поет на діалекті. З 1837 року він був членом Zwanglosen Gesellschaft München (Місцевого товариства Мюнхена),Zwanglose Gesellschaft: Hundertfünfzig Jahre Zwanglose Gesellschaft München 1837–1987, Universitätsdruckerei und Verlag Dr. C. Wolf und Sohn KG, München 1987, 159 Seiten де дружив, серед інших, з графом Францем фон Поччі. У 1857 році його обрали до Німецької академії вчених-природознавців Леопольдіни, а в 1861 році — членом-кореспондентом Геттінгенської академії наук.Holger Krahnke: Die Mitglieder der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen 1751–2001 (= Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen, Philologisch-Historische Klasse. Folge 3, Bd. 246 = Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften in Göttingen, Mathematisch-Physikalische Klasse. Folge 3, Bd. 50). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001, ISBN 3-525-82516-1, S. 134. З 1867 року він був членом-кореспондентом Російської академії наук у Санкт-Петербурзі. Кобелль був одружений зі своєю двоюрідною сестрою Кароліною фон Кобелль (1801–1846), дочкою Егіда фон Кобелля, з якою у нього було три доньки.

Франц Кобелль помер у Мюнхені в 1882 році у віці 79 років.

Праці Triphylin. Gedichte in hochdeutscher, oberbayerischer und pfälzischer Mundart. Wolf, München 1839. Gedichte in oberbayerischer Mundart. Verlag der litterarisch-artistischen Anstalt, München 1843. Zweiter Teil: Erinnerungen an Berchtesgaden. Verlag der litterarisch-artistischen Anstalt, München 1844. Der Hausl, vo'Finsterwald. Der schwarze Veitl. 'S Kranzner-Resei. Drei größere Gedichte nebst andern in oberbayerischer Mundart. Verlag der litterarisch-artistischen Anstalt, München 1852. Die Mineralogie. 2. Auflage. Brandstetter, Leipzig 1858. Zur Charakteristik oberbayerischer und verwandter Dialect-Poesie. Eine Vorlesung. Wolf, München 1866. Oberbayerische Lieder mit ihren Singweisen. Im Auftrage und mit Unterstützung Seiner Majestät des Königs für das bayerische Gebirgsvolk gesammelt und herausgegeben von Fr. v. Kobell. Mit Bildern von A. v. Ramberg. 2. Auflage. München 1871. Holzschnitt und Verlag von Braun & Schneider [die Erstausgabe erschien 1860]. Wildanger. Skizzen aus dem Gebiete der Jagd und ihrer Geschichte mit besonderer Rücksicht auf Bayern. Cotta, Stuttgart 1859. Der Hausl' vo' Finsterwald. Der schwarzi Veitl. 'S Kranzner-Resei. Drei größere Gedichte nebst andern in oberbayerischer Mundart. Literarisch-artistische Anstalt, München 1852. Gedichte in pfälzischer Mundart. München 1862 (5. Aufl.), online. P'älzische G'schichte'. In der Mundart erzählt. München 1863, online. G'schpiel. Volksstücke und Gedichte in oberbayerischer Mundart. Dempwolff, München 1868, online. Der Türkn-Hansl, a' Geschichtl aus'n Krieg vo' 1870 (Oberbayerisch), online. Gschicht vom Brandner Kasper. In: Fliegende Blätter. Braun und Schneider, München 1871. Einzelausgabe: Die G'schicht' von Brandner-Kasper. Mit Holzschnitten von Eugen Sporer. Prestel, München 1951. Jagd- und Weinlieder in hochdeutscher, oberbayerischer und pfälzischer Mundart. Stuttgart 1889, online.

Література Aloys Dreyer: Franz von Kobell — sein Leben und seine Werke. I. Teil, Lebens- und Entwicklungsgang, 1. Periode (1803—1845). Freising 1903.

Karl Haushofer: Franz von Kobell. Eine Denkschrift, München, 1884. Angelika Jung-Hüttl: Franz von Kobell (1803—1882) als Naturwissenschaftler. Ein Beitrag zur Geschichte der Mineralogie in Bayern. Diss. TU München 1991. Cornelia Kemp: Licht — Bild — Experiment. Franz von Kobell, Carl August Steinheil und die Erfindung der Fotografie in München. Wallstein Verlag, Göttingen 2024. ISBN 978-3-8353-5557-6. Udo Kindermann: Der Dichter Scheffel, der Mineraloge Kobell und der Industrielle Zugmayer und Scheffels «Petrefaktisch Lied», in: Jos. Victor von Scheffel zum 100. Todestag. Literarische Gesellschaft, Karlsruhe 1986, S. 25–43. Otto Krätz: Das Portrait: Franz Ritter von Kobell (1803—1882). In: Chemie in unserer Zeit. 12. Jahrg. 1978, Nr. 5, S. 153—160,

Erwin Stiglmaier: Franz Ritter von Kobell — bedeutender Mineraloge und Mundartdichter. Eigenverlag, München 2009.

Примітки