— японський анімаційний науково-фантастичний фільм-антологія 1987 року, створений Project Team Argos та Madhouse. Задуманий і продюсований засновниками Madhouse та Рінтаро.
Фільм складається з трьох частин, кожна з яких має свого режисера: «Labyrinth Labyrinthos» Рінтаро, що розповідає про лабіринт свідомості маленької дівчинки, «Running Man» , присвячений смертельним автоперегонам, та «Construction Cancellation Order» Отомо Кацухіро, історія про залежність людини від технологій. Окрім оригінальної музики з гурту , у фільмі використані три класичні композиції: перша з «» Еріка Саті та «Арія тореадора Ескамільйо» з опери Жоржа Бізе «Кармен» у «Labyrinth Labyrinthos» і «» з партитури «Пер Ґінта» Едварда Гріга в іронічному контексті у «Construction Cancellation Order».
Прем'єра стрічки відбулася 25 вересня 1987 року на . Окрім фестивальних показів, дистриб'ютор Toho спочатку випустив фільм на VHS 10 жовтня 1987 року, а потім показав його в кінотеатрах Японії 15 квітня 1989 року.
Сюжет
Labyrinth Labyrinthos У каркасній оповіді фільму дівчинка, на ім'я Саті, грає в схованки зі своїм котом Цицероном. Гра приводить їх до старого підлогового годинника, який є одночасно входом до світу-лабіринту, наповненого надприродними явищами та персонажами. Зрештою, Саті та Цицерон потрапляють до шатра цирку, де на екрані дивляться наступні епізоди. Після закінчення епізодів циркова трупа влаштовує для них виставу. Однак потім виявляється, що Саті з Цицероном дивилася весь фільм на екрані в порожнечі космосу.
The Running Man Гонщик Зак Х'ю домінував на трасі «Смертельного цирку» протягом 10 років. Журналіст Боб Стоун виявляє, що Зак володіє телекінетичними здібностями, які він використовує для знищення інших гонщиків. Після перемоги в останній гонці, у якій він вбив усіх своїх конкурентів, Зак бачить галюцинацію, в якій його обганяє примарний гонщик. Намагаючись застосувати свої сили до примарного гонщика, він себе знищує.
Construction Cancellation Order Революція у вигаданій південноамериканській країні Республіці Алоана призводить до появи нового уряду, який відмовляється продовжувати будівництво проекту розміром з місто під назвою «Об'єкт 444» у важкодоступній місцевості. Саларімен Сугіока Цутому відправляється зупинити будівництво, яке виконується роботами під командуванням нестабільного робота під номером 444-1. Ставши свідком знищення кількох роботів та відмови 444-1 припинити роботу, Цутому починає втрачати терпіння і ледь не гине від рук 444-1, котрий був запрограмований знищувати все, що становить загрозу для проекту. Цутому знищує 444-1, і слідує за його шнуром живлення до джерела енергії роботів, намагаючись остаточно припинити будівництво. Однак він не знає, що старий уряд відновлено і будівництво проекту має відновитися.
Ролі озвучували ПерсонажОригінальне озвученняСатіБоб СтоунЗак Х'юСугіока ЦутомуРобот 444-1
Випуск Прем'єрний показ Neo Tokyo відбувся 25 вересня 1987 року на . 10 жовтня того ж року дистриб'ютор Toho випустив фільм на VHS. Прокат в кінотеатрах Японії відбувся із затримкою у два роки, 15 квітня 1989 року, оскільки виконавчий продюсер вважав його занадто нішевим.
Англійською мовою Neo Tokyo разом з першою екранізацією був ліцензований, дубльований і випущений в прокат та на VHS в Північній Америці компанією . У 2004 році компанія випустила фільм на DVD.
Спийняття У 2004 році Адам Тірні, оглядач з сайту IGN, оцінив Neo Tokyo на 7 балів з 10. На його думку, у Labyrinth Labyrinthos «немає особливого сюжету, але дизайн анімації прекрасний». Оглядаючи The Running Man, Адам зазначив, що у цій частині анімація «також чудова», а «сюжетна лінія відчувається завершеною, і в кінцевому підсумку це найцікавіша історія з трьох». У останній частині Construction Cancellation Order він відзначив, що анімація в ній «ідентична Akira за стилем, амбіціями та якістю», однак перед цим написав, що ця частина «може здатися дещо сухою для деяких шанувальників аніме, особливо тих, кого нудить від чогось на кшталт „Дух в оболонці“». У підсумку Адам написав: «всі три частини разом тривають менше ніж годину, і через це важко рекомендувати цей фільм комусь, крім справжніх шанувальників аніме».
Засновник сайту Anime News Network Джастін Севакіс у підсумку своєї рецензії 2007 року написав, що «його [Neo Tokyo] не можна пропускати». Першу частину фільму він назвав «напрочуд похмурою», а її анімація нагадала йому деякі «експериментальні» стрічки Disney 1950-х років. Друга частина, на погляд Джастіна, була зроблена «під впливом, вочевидь, фільму „Той, що біжить по лезу“» і, що вона «здається найменш насиченою за змістом, але ця короткометражка, безперечно, приємна для перегляду». Третю частину він назвав «найгострішим (і найдоступнішим) фільмом в антології».
Даллас Маршалл із T.H.E.M. Anime Reviews дав Neo Tokyo 4 зірки з 5. Він назвав частину Labyrinth Labyrinthos «найсюрреалістичнішою з трьох короткометражок» фільму та відзначив, що вона «розповідає про силу уяви, а також є алегорією страху перед невідомим та радості відкриття». Частина The Running Man, на його думку, «виглядає недоречною порівняно з іншими двома через свою жорстокість». Про Construction Cancellation Order Даллас написав: «По-своєму це легка комедія, яка також є притчею про технології, що виходять з-під контролю». Підсумовуючи, він зазначив, що «Neo Tokyo не є найвидовищнішою антологією аніме (порівняно, скажімо, з ), але вона більш ніж гідна уваги та має достатньо цікавих ідей та захопливих образів, щоб переглянути її один або два рази».
15 лютого 2024 року фільм зайняв 11 місце у списку «100 найкращих аніме-фільмів усіх часів» за версією журналу Paste. Туссен Еган, оглядач з цього журналу, у підсумку написав: «хоча в більшості випадків у фільмі відсутня будь-яка реальна тематична зв'язність, Neo Tokyo є лаконічним і потужним прикладом запаморочливих висот технічної майстерності та естетичних амбіцій, яких може досягти аніме, коли потрапляє в руки найнеповторніших творців цього виду мистецтва».
Примітки
Література
Посилання у Madhouse