Крістіан Манфредіні (, уроджений Крістіан Жозе Сізострі (, 1 травня 1975, Абіджан) — івуарійський та італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Найбільш відомий виступами за «Лаціо», за яке провів понад 100 ігор і став володарем Кубка та Суперкубка Італії, а також національну збірну Кот-д'Івуару.

Клубна кар'єра Крістіан Жозе Сізострі народився 1 травня 1975 року у передмісті Порт-Буе, поблизу Абіджана. У віці чотирьох років він був усиновлений італійською родиною з Баттіпальї (провінція Салерно), після чого отримав прізвище Манфредіні. Завдяки цьому став громадянином Італії і був вихованцем туринського «Ювентуса», у складі якого здобув юнацькі титули — молодіжний чемпіонат та Турнір Віареджо 1994 року. Не маючи шансів пробитися до основи, він виступав на правах оренди в клубах Серії C1 та C2 «Пістоєзе», «Вітербезе», «Авеццано» і «Фермана». У 1998 році приєднався на правах оренди до «Козенци», де дебютував у Серії B у 23-річному віці, провівши 32 матчі й забивши 4 голи.

У 1999 році перейшов до «Дженоа», яка заплатила за 50 % його прав 700 млн лір. Після одного сезону в Генуї (26 матчів, 1 гол) клуб викупив решту контракту за 600 мільйонів лірCreated a financial cost of 100 million lire for the discount, or €51,646 й продав гравця до «К'єво». Саме в цьому клубі Манфредіні провів найкращі роки кар'єри, оскільки у сезоні 2000/01 він допоміг веронцям уперше в історії вийти до Серії A, ставши частиною легендарного «летючого дуету „К'єво“» початку 2000-х разом із правим вінгером Еріберто.

Влітку 2002 року ним зацікавилася «Лаціо», яка придбала його на правах співвласності за 13 млрд лір. Через високу конкуренцію Манфредіні не зміг закріпитися в основі, тому в 2003 році був відданий в оренду до іспанської «Осасуни», де провів 11 матчів і забив один гол. Надалі він виступав в оренді у «Фіорентині» (Серія B) та «Перуджі» (Серія A), після чого повернувся до «Лаціо».

Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лаціо», до складу якого повернувся 2004 року. Цього разу відіграв за «біло-блакитних» наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри. За цей час 2009 року виборов титул володаря Кубка Італії та став володарем Суперкубка Італії, а також забивши гол у Лізі чемпіонів у ворота «Вердера» і загалом зіграв за римлян 101 гру у Серії А. Наприкінці кар'єри гравець поступово втратив місце в заявці і у 2009—2011 роках не зіграв жодного матчу.

У липні 2011 року Манфредіні підписав контракт із «Самбоніфачезе», за яку відіграв один сезон у Лега Про Секонда Дівізіоне, потім виступав за «Агрополі» з Серії D, а завершив ігрову кар'єру у команді «Піччола», за яку виступав протягом сезону 2013/14 років у Промоціоне Кампанії.

Виступи за збірну Хоча більшу частину життя Манфредіні провів в Італії, він не отримав виклику до збірної цієї країни, тому 2006 року прийняв запрошення виступати за національну збірної Кот-д'Івуару. Дебютував у товариському матчі проти Ізраїлю у листопаді 2008 року, що стало його єдиною офіційною грою за збірну.

Кар'єра тренера Після завершення виступів Манфредіні розпочав тренерську кар’єру. У 2016 році він очолив аматорський клуб «Вальдіано», що грала в Еччелленці Кампанії, але був звільнений у жовтні того ж року після невдалого старту сезону. У 2017–2018 роках працював тренером молодіжної команди «Спеццано Альбанезе», а у 2020 році став керівником юнацького сектору клубу «Бассано».

У серпні 2023 року Манфредіні був призначений головним тренером команди U-19, а з 2024 року став технічним директором клубу «Сансеверінезе» з Меркато-Сан-Северіно.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього за Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Турнір Ігор Голів Ігор Голів 1993–94 «Ювентус» A 0 0 КІ 0 0 КУЄФА 0 0 - - - 0 0 1994–95 «Пістоєзе» C1 14 1 КІ-C 5 1 - - - - - - 19 2 1995–96 «Вітербезе» C2 32 3 КІ-C 3 0 - - - - - - 35 3 1996–97 «Авеццано» C1 30 2 КІ-C 4 2 - - - - - - 34 4 1997–98 «Фермана» C1 26 3 КІ-C 3 1 - - - - - - 29 4 1998–99 «Козенца» B 32 4 КІ 4 0 - - - - - - 36 4 лип.-серп. 1999 B 0 0 КІ 3 0 - - - - - - 3 0Усього за «Козенцу» 32 4 7 0 - - - - 39 4 серп. 1999–00 «Дженоа» B 25 2 КІ 2 0 - - - - - - 27 2 2000–01 «К'єво» B 36 7 КІ 2 0 - - - - - - 38 7 2001–02 A 28 2 КІ 3 0 - - - - - - 31 2Усього за «К'єво» 64 9 5 0 - - - - 69 9 2002-січ. 2003 «Лаціо» A 3 0 КІ 3 0 КУЄФА 6 1 - - - 12 1 січ.-черв. 2003 «Осасуна» ПД 11 1 КІ 3 2 - - - - - - 14 3 2003-січ. 2004 «Фіорентина» B 10 1 КІ-C 2 0 - - - - - - 12 1 січ.-черв. 2004 «Перуджа» A 14 0 КІ 2 1 - - - - - - 16 1 2004–05 «Лаціо» A 16 1 КІ 1 0 КУЄФА 4 0 СІ 0 0 21 1 2005–06 A 26 2 КІ 3 1 Інт 4 0 - - - 33 3 2006–07 A 25 2 КІ 2 0 - - - - - - 27 2 2007–08 A 23 0 КІ 4 0 ЛЧ 5 1 - - - 32 1 2008–09 A 8 0 КІ 3 1 - - - - - - 11 1 2009–10 A 0 0 КІ 0 0 ЛЄ 0 0 СІ 0 0 0 0 2010–11 A 0 0 КІ 0 0 - - - - - - 0 0Усього за «Лаціо» 101 5 16 2 19 2 0 0 136 9 2011–12 «Самбоніфачезе» СД 11 0 КІ-ЛП 3 0 - - - - - - 14 0 2012-січ. 2013 «Агрополі» D 2 0 КІ-D 1 1 - - - - - - 3 1 січ.-черв. 2013 «Піччола» П 0 0 - - - - - - - - - 0 0 2013–14 П 0 0 - - - - - - - - - 0 0Усього за «Піччолу» 0 0 - - - - - - 0 0Усього за кар'єру 372 31 56 10 19 2 0 0 438 43

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення Володар Кубка Італії (1): «Лаціо»: 2008/09 Володар Суперкубка Італії (1): «Лаціо»: 2009

Особисте життя Одружився з жінкою з Пістої, яку познайомив у період виступів за «Пістоєзе». Має двох синів, старший із яких, Крістіан-молодший (нар. 2001), обрав баскетбольну кар'єру.

Примітки

Посилання