Облога Полтави 1633 року — епізод Смоленської війни в листопаді 1633 року.
Перебіг подій Дізнавшись від полонених, що основна частина запорізьких козаків з Полтави пішла на збір у Лубни для підготовки походу в московські землі, воєвода Білгорода Михайло Волинський підготвував загін чисельністю 200 осіб на чолі зі станичним головою Сидором Масловим, який вийшов із Білгорода 3 листопада. На з'єднання з ним з Оскола висунувся загін оскольських служивих людей на чолі із сином боярським Федором Митрофановим, посланий воєводою Яковом Хрущовим. Об'єднаному загону вдалося підійти до Полтави та приступом взяти місто та острог. Як писав воєвода Волинський цареві Михайлу Федоровичу, під час штурму «багатьох литовських людей побили і великий острог і слободи та посади спалили, а достатні литовські люди сіли в малому острожку»Масленков И. В., Голубков Р. О. Белгородские дети боярские Масловы на государевой службе / Белгородская черта: сборник статей и материалов по истории Белгородской оборонительной черты. — Белгород, 2023. — Вып. 8. — С. 204—210. У полон потрапили «литовські провідні люди» Іван Ординець та Яків НеуструйТанков А. А. Историческая летопись курского дворянства. Том первый., Москва, 1913. — С. 194.. 20 листопада ратні люди повернулися до Білгорода з великим полоном.
Того ж місяця був ще один епізод, пов'язаний з походом під Полтаву. Ймовірно, він відбувся незадовго до «офіційного» походу загону Маслова та МитрофановаФоминов А. В. «Валуйское разорение» 1633 года // «Старый Цейхгауз». 2013. ?2(52). — C. 79.. Загін із 90 добровольців із Валуйкків, розорених загоном запорожців Якова Острянина попередньої весни, самовільно виступив під Полтаву. Підбурюваний попом Микулою, цей загін жадав помсти за спалення фортеці або хотів розшукати і звільнити своїх родичів, викрадених у полон. До нього приєдналося кілька білгородців і осколян. Однак через відсутність військового керівництва та чіткого плану дій, похід закінчився провалом. Черкаси вбили та взяли в полон десять осіб, після чого загін на чолі з Ларіоном Чоботовим та попом Микулою повернувся до Валуйок. Про похід відомо із доповіді до Москви місцевого воєводи Ісаака Бойкова.
Примітки