Ꝍ (мала: ꝍ) — латинська літера, що вживалася в низці середньовічних північноєвропейських орфографій, зокрема в старонорвезькій, норвезькій та ісландській мовах.
У середньовічних рукописах літера Ꝍ найчастіше використовувалась як скорописне позначення для передачі звуків /ǫ/, /øː/ та /ey/.
Використання Літера зустрічається у середньовічних текстах Північної Європи, зокрема у граматичних трактатах та хроніках. Вона застосовувалася як варіант запису голосних звуків або як скорочення в рукописних текстах, що дозволяло економити місце на пергаменті. У сучасній палеографії символ розглядають як історичну графему, важливу для реконструкції фонетики та орфографії давньоскандинавських мов.
Кодування СимволꝌꝍНазва у UnicodeLATIN CAPITAL LETTER O WITH LOOPLATIN SMALL LETTER O WITH LOOPUnicodeU+A74CU+A74DДесятковий код (HTML)ꝌꝍШістнадцятковий код (HTML)Ꝍꝍ
Літера була додана до стандарту Unicode у 2006 році на основі пропозиції дослідників середньовічних текстів та палеографії.
Примітки