Термін «Speck» (в переносному значенні німецьке «сало» або «бекон») у німецькій традиції набору тексту описує рукопис, надрукований з мінімальними зусиллями. Цей термін досі використовується в електронних публікаціях.
Передісторія Використання пов'язане з друком, що оплачувався за відрядну роботу. Рукописи з невеликою кількістю тексту, великою кількістю ілюстрацій, вільним простором або напівзаголовками та попередньо встановленими розділами описувалися цим терміном. Їх було легше завершити, але вони дозволяли набірнику заробляти стільки ж, скільки й складні сторінки з великою кількістю нових літер. (Аналогічно до літературного поняття «potboiler»). Набірника, який переписував складні рукописи на інших і віддавав перевагу «Speck», називали «Speckjäger» (Мисливець за салом). Alexander Waldow: Illustrierte Encyklopädie der graphischen Künste und der verwandten Zweige. Saur, (Leipzig 1884) перевидання Мюнхен, 1993,
Посилання