Генріх Гарм'янц (22 травня 1904, Нойруппін — 2 березня 1994, Бургведель) — німецький лінгвіст, фольклорист і націонал-соціалістичний соціолог.
Життєпис Гарм'янц вступив до Нацистської партії (НСДАП) 1 травня 1930 року (номер членства 245 176) і до СС того ж року (номер СС 18 493), де в 1941 році був підвищений до оберштурмбанфюрера СС (підполковника). У 1935 році Гарм'янц став лектором фольклору, етнології, соціології та німецької культури в німецькомовних країнах та за кордоном в Кенігсберзькому університеті, а в 1937 році став там професором. У 1938 році він перейшов до Франкфуртського університету на посаду професора.
Гарм'янц вступив до нацистської партії (НСДАП) 1 травня 1930 року (номер членства 245 176) і того ж року до СС (номер СС 18 493), де в 1941 році його підвищено до оберштурмбанфюрера СС (підполковника). Як професор у відпустці Гарм'янц працював з 1937 по 1943 рік клерком у Науковому відділі Міністерства науки Рейху, а з 1942 року особистим радником міністра Бернхарда Руста, директором міністра та керівником канцелярії міністерства. У 1939 році він також став керівником Відділу фольклору та етнології в СС «Аненербе». У цьому контексті його звинуватили у причетності до крадіжки творів мистецтва в Польщі.
У 1944 році, за наполяганням Відомства Розенберга, Гарм'янц був змушений залишити свої посади в галузі наукової політики, оскільки, на їхню думку, його дисертація на здобуття ступеня хабілітатора була плагіатом роботи єврейського вченого Вільгельма Єрусалима.
Після війни він жив в Ельце, а пізніше в Біссендорфі як військовополонений.
Примітки
Джерела Regine Dehnel: Die Täter, die Opfer und die Kunst. Rückblick auf den nationalsozialistischen Raubzug. Kurzbiografie — Projekt «Beamte nationalsozialistischer Reichsministerien»