Барон Олекса́ндр Богда́нович Енгельга́рдт (1798, Курляндська губернія, Російська імперія — 1859, Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія) — генерал-лейтенант російської імператорської армії, головний начальник південних військових поселень. Власник маєтку Шенберг.
Життєпис Народився у вересні 1798 року в Курляндській губернії (Російська імперія). Його батько, Гідеон Бенедикт фон Енгельгардт (Gideon Benedict von Engelhardt; 1765—1850), походив із прибалтійського баронського роду; мати, Юлія, уроджена Максимович, померла, коли синові було десять років.
Здобувши початкову домашню освіту 27 травня 1813 року, був зарахований юнкером у і відразу ж узяв участь у справах проти французів, причому того ж року за виявлену в битві під Кульмом хоробрість нагороджений прусським знаком Залізного Хреста і відзнакою Військового ордена, наступного року підвищений до прапорщика, а 1815 року — до підпоручника.
За два роки потому за власним бажанням перевівся в , в якому прослужив до 17 березня 1820 року, коли через хворобу вийшов у відставку, і лише 7 червня наступного року знову вступив на службу і був призначений у Стародубський кірасирський полк.
Зведений 1828 року в майори, був затверджений командиром поселених ескадронів Стародубського полку, якими командував близько п'яти років; 18 червня 1830 року підвищений до підполковника.
Відрахованого 31 березня 1833 року за кавалерією, Енгельгардта в травні наступного року призначено командувачем , а з підвищенням через рік у полковники затверджений на посаді полкового командира.
За бездоганну вислугу 25 років у офіцерських чинах 3 грудня 1842 нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня (№ 6707 за Григоровича — Степанова).Степанов В. С., Григорович П. И. В память столетнего юбилея императорского Военного ордена Святого великомученика и Победоносца Георгия. (1769—1869). — , 1869.
Підвищеного 25 червня 1845 року в генерал-майори, Енгельгардта 6 лютого 1847 року призначено командиром 2-ї бригади 1-ї кірасирської дивізії, а наступного року, 27 вересня, — начальником 1-го, 2-го, 3-го і 4-го кавалерійських округів військових поселень. Відтоді до своєї смерті служив з управління військовими поселеннями, причому у квітні 1850 року його призначено командувачем вісьмох округів, а з підвищенням 30 березня 1855 року до генерал-лейтенанта,Згідно з родоводом, О. Б. Енгельгардта 30 серпня 1855 року підвищено до генерал-лейтенанта. 15 січня 1856 року призначено головним начальником південних поселень.
Помер на початку 1859 року.
Його брат (1805—1886) також був генерал-лейтенантом і командував лейбгвардії Драгунським полком, від 1863 року був Ковенським губернатором.
Сім'я Від 1836 року був одружений з Марією Фредеріці фон Штиґліц (1816 — 28.10.1846), дочкою Бернгарда (Бориса) фон Штигліца (1774—1846) і Софії de Seigneur.
Примітки
Література
Волков С. В. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. Т. II: Л—Я. — , 2009. Русская родословная книга. Издание «Русской старины». — , 1873