Ґрасілья́ну Ра́мус ді Оліве́йра ― бразильський письменник-модерніст, журналіст і політичний діяч; класик бразильської літератури. Здобув світове визнання завдяки зображенню вразливого становища бідних мешканців сертао у своєму романі «Виснажені життям» (1937).
Працював журналістом у Ріо-де-Жанейро, але 1915 року повернувся на малу батьківщину після смерті його трьох братів і племінника від чуми. Оселившись у місті , він став його мером (1927—1929); нині в місті розташовано дім-музей Рамуса. Згодом видав свій перший роман «Каете» (1933). У 1930-х роках написав «Сан-Бернарду» і «Смуток» (), а також був ув'язнений за підозрою в підтримці комуністичного руху.
У 1940 році Рамус вступив до Бразильської комуністичної партії, подорожував Європою та СРСР, перекладав з англійської і французької. Помер у 1953 році в Ріо-де-Жанейро. Посмертно вийшли його мемуари Memórias do Cárcere, дорожні нариси Viagem і збірка оповідань Histórias de Alexandre.
Переклади українською Українською мовою видано два романи Ґрасіліану Рамоса: «Каете» (1933) і «Виснажені життям» (1937). Романи опублікувало київське видавництво «Дніпро» 1974 року під однією обкладинкою. З португальської мови твори переклали Галина Венгренівська («Каете») і Женев'єва Конєва (Виснажені життям).
Примітки