Федір Пилипович Калинович (14 березня 1891, с. Ганнівці — ?) — український математик, громадський діяч, учасник визвольних змагань.
Біографічні відомості
Походив з української селянської родини, рано залишився без батька і виростав під опікою матері — Марії Калинович.
У Львові мешкав на вулиці Супінського, 21 — в заснованому Михайлом Грушевським Академічному Домі (гуртожиткові для студентів-українців).
Восени 1911 р. вступив до філософського факультету Львівського університету, де вивчав математику і фізику. Також прослухав курс Михайла Грушевського «Вибрані питання з історії Східної Європи в Х–ХІ ст.».
Разом з іншими студентами Федір Калинович ходив до хворого Івана Франка, щось записував під його диктовку — там могли бути останні Каменяреві твори. У відозві до 40-річчя письменської діяльності Івана Франка поруч з іменами видатних галицьких діячів знаходимо і студента Калиновича.
Був генеральним четарем Українського січового союзу. Брав участь у святкуванні 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, яке відбулося 27-28 червня 1914 р.
У складі Легіону УСС чи якоїсь з інших частин австро-угорської армії воював на російсько-австрійському фронті. Ймовірно, його не оминув російський полон.
З березня 1918 року — в Києві, де став секретарем щойно обраної президії Головної Тимчасової Ради галицьких, буковинських і угорських УкраїнцівГалицькі українці в Київі // Діло, 29 березня 1918. Не виключено, що після гетьманського перевороту мав пряме відношення до організації охорони Михайла Грушевського. Після розформування 1-го полку УСС залишився в Києві, хоча на початку 1919 року перебував у Галичині.
Навесні 1919 р. при Департаменті професійної освіти в Києві постала технічно-термінологічна комісія. До її складу входила й секція з виробляння української математичної термінології, головою якої було обрано Михайла Кравчука, а секретарем — Федора Калиновича. Вони почали працю над тритомником словника української математичної термінології.
У 1920-х рр.— співробітник і секретар математичної секції природничого відділу Інституту української наукової мови ВУАН, доцент Київського інституту народної освіти.
З часопису «Нова Україна» − видання української еміграції в Празі − довідуємося про зібрані 1923 р. «харчеві пакунки через АРА для українських дітей-сиріт у Київі на руки п[а]ні Старицької-Черняхівської та Федя Калиновича, доцента унів[верситету]», які пересилало українське студентство Чехословаччини та заснований ним Комітет допомоги українським культурним силам в Україні, «щоби нести їм допомогу відповідно до своїх сил і засобів».
Під час голоду 1921—1923 підробляв учителем Єдиної трудової школи м. Києва та інших шкіл. Також працював у Польському інституті до його закриття, пов'язаного з розгортанням репресій 1930-х рр.
На початку 1930-х рр. працював у словниковому відділі Інституту мовознавства ВУАН. Утримувався під вартою з 4 лютого до 13 травня 1933 р.
1934–37— науковий співробітник Інституту математики АН УРСР.
Творчий доробок
Уклав тритомний «Словник математичної термінології» (ч. 1, К., 1925; ч. 2, К., 1926; ч. 3, Х., 1931, у співавторстві з Григорієм Холодним).
Автор статей: «Термінологія органів Наркомосвіти і наукова термінологія» // Вісник Інституту української наукової мови. — Вип. 1. 1928. — С. 85—87; Рецензія [на працю: Діденко О. «Практичний російсько-український словник математичної термінології для учнів трудшкіл, профшкіл та студентів». — 2-е вид. — Запоріжжя, 1926. — 32 с.] // Там само. — С. 91—94; «Двома шляхами: 3 приводу нового видання білоруської математичної термінології» // Там само. — Вип. 2. — 1930. — С. 34—38; Рецензія [на працю: «Російсько-український словничок математичної термінології та фразеології: Алгебра». — Одеса, 1927. 46 с.] // Там само. — Вип. 2. — 1930. — С. 64—65; «Природничий відділ ІУНМ: Короткий огляд роботи за час його існування. 1918—1929 pp.» // Там само. — Вип. 2. — 1930 (як додаток: с. 1—28).
Примітки
Джерела і посилання Микола Кучеренко. Матеріали Федора Калиновича // Всеукраїнська асоціація музеїв
Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво. Нью-Йорк, 1956.