Йоганн Ганс Бертольд Александер фон Цвель (; 27 липня 1851, Остероде-ам-Гарц — 28 травня 1926, Берлін) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.
Біографія Ганс фон Цвель був старшим сином прусського головного інспектора Оскара фон Цвеля (1818–1890) та його першої дружини Елізабет, уродженої Лаупрехт (1829–1860). Його єдинокровним братом від другого шлюбу батька з Йоганною Румп був прусський оберст Максиміліан фон Цвель (1863–1918), який загинув у бою 20 вересня 1918 року, будучи командиром 8-ї піхотної бригади поблизу Флербе. Його єдинокровна сестра Софі була дружиною офтальмолога та професора університету Вільгельма Шена (1848–1917).
2 серпня 1870 року Цвель вступив до 3-го Померанського піхотного полку №14 Прусської армії та брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років.
22 травня 1900 року Цвель став командиром фузилерського полку «Генерал-фельдмаршал принц Альбрехт Прусський» (Ганноверський) № 73 у Ганновері. Через два роки, 17 травня 1902 року, його спочатку призначили командувачем 30-ї піхотної бригади в Кобленці, а 19 червня 1902 року затвердили на посаді. Після цього 4 вересня 1906 року був призначений командиром 13-ї дивізії в Мюнстері. Цвель обіймав цю посаду до свого звільнення 26 липня 1908 року. Потім його перевели до офіцерського корпусу армії та внесли до резервного списку 9 вересня 1909 року.
З мобілізацією на початку Першої світової війни Цвель був відновлений на службі і став командувачем 7-го резервного корпусу. З 17 грудня 1916 року і до кінця війни він обіймав посаду губернатора Антверпена. 25 листопада 1918 року його наказ про мобілізацію було скасовано, і Цвель остаточно вийшов у відставку.
З 1912 року Цвель був членом Берлінського товариства беззаконня.
Сім'я Цвель одружився з Ідою Райссерт (нар. 1861) у Кенігсберзі 12 серпня 1882 року. Від цього шлюбу народився син, юрист і драматург Ганс Фріц фон Цвель.
Звання
Фенріх портупеї (2 серпня 1870) Другий лейтенант (11 грудня 1870) Перший лейтенант (11 грудня 1878) Гауптман (16 травня 1885) Майор (23 травня 1890) Оберстлейтенант (18 липня 1896) Оберст (25 березня 1899) Генерал-майор (19 червня 1902) Генерал-лейтенант (4 вересня 1906) Генерал піхоти до розпорядження (2 вересня 1914)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу із застібками «25» і «1914» Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 з трьома застібками Орден Червоного орла 2-го класу Орден Корони (Пруссія) 2-го класу із зіркою Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Орден Генріха Лева, командорський хрест 1-го класу Орден Грифона, почесний хрест Орден Альберта (Саксонія), офіцерський хрест Орден Священного скарбу 2-го ступеня (Японська імперія) Орден Меча, командорський хрест (Шведсько-норвезька унія) Залізний хрест 1-го класу Pour le Mérite з дубовим листям орден (8 вересня 1914) — за взяття фортеці Мобеж. дубове листя (17 жовтня 1916)
Бібліографія
Die Althannoverschen Ueberlieferungen des Füsilier-Regiments Generalfeldmarschall Prinz Albrecht von Preußen (Hannoversches) Nr. 73. Hannover, Geschäftsbücherfabrik Edler & Krische 1901. Der Gegensatz zwischen Yorck und Gneisenau: eine physiologische Studie. 1914. Das VII. Reserve-Korps im Weltkriege von s. Beginn bis Ende 1916. Nach persönl. Erlebnissen u. auf Grund d. Kriegsakten. 1921. Generalstabsdienst im Frieden und im Kriege. 1923. Erich von Falkenhayn, General der Infanterie: Eine biographische Studie. 1926.
Примітки
Література
Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadligen Häuser. 1918. Zwölfter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1917, S. 1012 Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 3: P–Z. Biblio Verlag, Bissendorf 2011, ISBN 3-7648-2586-3, S. 593–595.
Посилання
Цвель на сайті the Prussian Machine. Die Eroberung der Festung Maubeuge mit Fotos Foto in der Library of Congress (George Grantham Bain Collection)