Готфрід Вільгельм Озанн — (* 26 жовтня 1797 р. у ВеймаріGetauft am 31. Oktober 1797 (Weimarische Wöchentliche Anzeigen vom 1. November 1797, S. 347).; † 10 серпня 1866 р. у Вюрцбурзі) — німецький хімік і фізик, викладач вищої школи.

Сім'я Готфрід Озанн був четвертим сином веймарського урядового радника Фрідріха Генріха Готхельфа Озанна (1753—1803). Його мати Амалія Кароліна Фрідеріка, уроджена Гуфеланд (1766—1843), сестра Крістофа Вільгельма Гуфеланда, після ранньої смерті його батька в 1815 році вийшла заміж за державного міністра Крістіана Готлоба фон Фойгта. Його брат Еміль Озанн (1787—1842) був професором медицини в Берліні, а брат Фрідріх Готтільф Озанн (1794—1858), друг дитинства Артура Шопенгауера, був професором філології в Єні та Гіссені.«Gespräche mit Johann Wolfgang Goethe», zeno.org

Біографія Під впливом свого вітчима Крістіана Готлоба фон Фойгта, який був другом Йогана Вольфганга фон Гете, Озан вивчав природничі науки, зокрема хімію. Під час навчання він став членом студентського братства в Єні в 1817 році, а в зимовому семестрі 1818/19 року — студентського братства в Ерлангені.Ernst Höhne: Die Bubenreuther. Geschichte einer deutschen Burschenschaft. II., Erlangen 1936, S. 44. У 1817 році він взяв участь у першому фестивалі Вартбурга.

З 1819 року Готфрід Озанн був приват-доцентом фізики та хімії в Ерлангенському університеті, з 1821 по 1823 рік — в Єнському університеті, а в 1823 році знову в Ерлангенському. У 1823 році його запросили на посаду професора хімії та фармації в Тартуський університет. У 1828 році він перейшов на посаду професора хімії та фізики на філософський факультет Вюрцбурзького університету, де після виходу на пенсію Йогана Георга Пікеля, як фахіфець з хімії, читав лекції з загальної хіміїAndreas Mettenleiter: Das Juliusspital in Würzburg. Band III: Medizingeschichte. Herausgegeben vom Oberpflegeamt der Stiftung Juliusspital Würzburg anlässlich der 425jährigen Wiederkehr der Grundsteinlegung. Stiftung Juliusspital Würzburg, Würzburg 2001, ISBN 3-933964-04-0, S. 511. і в 1848/49 роках обіймав посаду ректора. Під час його перебування на посаді відбувся переїзд вюрцбурзьких студентів до ВертгаймаDer Auszug der Würzburger Studenten nach Wertheim im Jahre 1849. In: Archiv für Hochschul- und Studentengeschichte. Heft 3, September 1933, S. 95–109.. Озанн опублікував низку фахових праць, серед яких «Про мистецтво вимірювання хімічних елементів» (Тарту, 1825; Єна, 1830). Пізніше до них додалися праці з хімічної фізики та медичної оптики. Разом з Єнсом Якобом Берцеліусом у 1827 році він був дуже близький до відкриття елемента рутенію. Так само, як і пізніше Карл Ернст Клаус, вони помітили нерозчинні в царській воді залишки з платини. Озанн припустив існування трьох нових елементів, але не зміг достатньо їх охарактеризувати через їхню малу кількість.

Готфрід Озанн був співзасновником Фізико-медичного товариства Вюрцбурга і з 1835 року — членом-кореспондентом Баварської академії наукProf. Dr. Gottfried Wilhelm Osann, Mitglieder der Bayerische Akademie der Wissenschaften, Verzeichnis der Mitglieder der Bayerischen Akademie der Wissenschaften seit 1759.

Відносини з Адель Шопенгауер

У 1823—1826 роках він був коханим Адель Шопенгауер. Однак до заручин чи шлюбу так і не дійшло. Після розмови 13 лютого 1826 року їхні шляхи розійшлися. У своєму щоденнику Адель Шопенгауер описала діалог:

«Готфрід, — сказала я, — ви не повинні заперечувати минуле, ви любите мене менше, ніж я думала — це помилка, а не несправедливість, але подивіться, навіть ваші слова суперечать одна одній. І так було завжди. То ви ставилися до мене як до маленької дівчинки, то як до чоловіка, як до серйозного друга, якому обов'язково відкриваєш свою душу, то ви повністю задовольняли мою жіночність, ви ніколи не були впевнені у своїх почуттях до мене!»aus Adele Schopenhauer: Tagebuch einer Einsamen. Herausgegeben von Heinrich Hubert Houben. Leipzig 1921, S. 216.

Навіть після того, як Готфрід Озан у 1827 році одружився з «красивою молодою дівчиною низького стану», Адель Шопенгауер ще через роки довірила своє кохання своєму братові Артуру:

«Я знаю тільки одного, за кого я могла б вийти заміж без огиди, але він одружений».

Примітки

Джерела Peter Kaupp (Bearb.): Stamm-Buch der Jenaischen Burschenschaft. Die Mitglieder der Urburschenschaft 1815—1819 (= Abhandlungen zum Studenten- und Hochschulwesen. Bd. 14). SH-Verlag, Köln 2005, ISBN 3-89498-156-3, Ст. 95. Gustav Karsten: Osann, Gottfried Wilhelm. У: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 24, Duncker & Humblot, Leipzig 1887, S. 461.

Посилання

Праці Готфріда Озанна