Синдром Огілві, або гостра псевдообструкція товстої кишки, — це гостре розширення товстої кишки за відсутності будь-якої механічної обструкції у тяжкохворих пацієнтів.

Гостра псевдообструкція товстої кишки характеризується масивним розширенням сліпої кишки (діаметром > 10 см) та правої частини товстої кишки на рентгенограмі черевної порожнини. Це тип мегаколону, який іноді називають «гострим мегаколоном», щоб відрізнити його від токсичного мегаколону.

Цей стан названо на честь британського хірурга сера Вільяма Хеніджа Огілві (1887—1971), який вперше повідомив про нього в 1948 році. Reproduced in:

Синдром Огілві — це гостре захворювання, що означає, що воно виникає раптово та тимчасово, і вражає лише товсту кишку. «Кишкова псевдонепрохідність» — це широкий термін, що стосується будь-якого паралічу кишечника, не спричиненого механічною непрохідністю. У деяких людей хронічна кишкова псевдонепрохідність розвивається внаслідок хронічного захворювання або вродженого стану.

Ознаки та симптоми Зазвичай у пацієнта спостерігається здуття живота, біль та змінена дефекація. Також можуть бути нудота та блювання.

Причина Синдром Огілві може виникнути після операції, особливо після аортокоронарного шунтування та тотального ендопротезування суглобів. Препарати, що порушують моторику товстої кишки (такі як антихолінергічні засоби або опіоїдні анальгетики), сприяють розвитку цього стану.

Патофізіологія Точний механізм невідомий. Ймовірним поясненням є дисбаланс у регуляції рухової активності товстої кишки вегетативною нервовою системою. Було постульовано, що реактивація вірусу вітряної віспи (який викликає вітряну віспу та оперізувальний лишай) в кишкових гангліях може бути причиною синдрому Огілві.

Гострий мегаколон розвивається через порушення моторики кишечника. Нормальна моторика товстої кишки вимагає інтеграції міогенних, нейронних та гормональних впливів. Кишкова нервова система є незалежною, але пов'язана з центральною нервовою системою симпатичними та парасимпатичними нервами. Мішенями кишкових нейронів є м'язові клітини, секреторні клітини, ендокринні клітини, мікроциркуляторне русло та запальні клітини. Нейрони в кишкових сплетеннях стимулюються харчовим комком, який розтягує кишечник і стимулює поверхню слизової оболонки, що призводить до вивільнення факторів, що стимулюють інтернейрони. Стимульовані інтернейрони передають збуджуючі сигнали проксимально, які викликають скорочення, та гальмівні сигнали дистально, що, у свою чергу, викликає розслаблення. Ці сигнали передаються нейромедіаторами ацетилхоліном і серотоніном тощо.

Гострий мегаколон також може призвести до ішемічного некрозу в масово розширених сегментах кишечника. Це пояснюється законом Паскаля та законом Лапласа. Закон Паскаля стверджує, що зміна тиску в будь-якій точці замкненої рідини, що знаходиться в стані спокою, передається без зменшення до всіх точок рідини; тиск у всіх частинах просвіту однаковий. Закон Лапласа стверджує, що:

де T — натяг стінки, P — тиск, r — радіус, а t — товщина стінки. Оскільки натяг стінки пропорційний радіусу, розширений сегмент кишечника має більший натяг стінки, ніж нерозширений сегмент. Якщо розширення та натяг достатньо великі, у стінці може бути утруднений кровотік та виникнути ішемія кишечника. Синдром Огілів'є може спровокувати заворот кишки.

Діагностика Діагностика починається з фізикального огляду, спостереження та опитування пацієнта. Візуалізаційні методи діагностики розширення товстої кишки включають рентгенографію черевної порожнини в одній проєкції або серію знімків обструкції (зображення грудної клітки, живота стоячи, та живота в положенні лежачи на спині). Якщо потрібна додаткова візуалізація, може бути призначена комп'ютерна томографія.

Лікування Зазвичай використовують консервативну терапію, з використанням принципу "нічого через рот" та назогастрального зонду, але для вирішення проблеми може знадобитися колоноскопічна декомпресія, яка є успішною у 70 % випадків. Дослідження, опубліковане в New England Journal of Medicine, показало, що неостигмін є потужним фармакологічним способом декомпресії товстої кишки. За даними Американського товариства шлунково-кишкової ендоскопії (ASGE), можливість його застосування слід розглядати перед колоноскопічною декомпресією. Застосування неостигміну не позбавлене ризику, оскільки він може викликати брадиаритмію та бронхоспазм. Тому під час застосування цього способу під рукою повинен бути атропін.

Прогноз Синдром Огілві — серйозне захворювання. Рівень смертності від нього може сягати 30 %. Високий рівень, ймовірно, свідчить про те, що він спостерігається у критично хворих пацієнтів, а не є смертельним сам по собі, хоча він також може виникати у здорових людей (особливо якщо розлад був викликаний фармакологічними засобами). Мегаколон, викликаний лікарськими засобами (наприклад, клозапіном), пов'язаний з високою смертністю 27,5 %.

Примітки