Лінда Б. Сміт ( 1951) — американська психологиня, яка отримала міжнародне визнання за теоретичний та емпіричний внесок у психологію розвитку та когнітивну науку. За допомогою теоретичних та емпіричних досліджень вона запропонувала новий спосіб розуміння процесів розвитку.

Роботи Сміт є новаторськими для галузі сприйняття, діяльності, мови та категоризації, демонструючи унікальну гнучкість, що існує в людській поведінці. Вона показала, як сприйняття та діяльність є способами отримання знань для когнітивного розвитку та вивчення слів.

Разом з Естер Телен вона є співавтором книг «Динамічний системний підхід до розвитку пізнання та діяльності» та «Динамічний системний підхід до розвитку: застосування», які розглядають розвиток дитини з точки зору динамічних систем, включаючи проблеми безперервності та розривів, а також нелінійні результати.

Сміт — заслужений професор і професор психологічних та нейронних наук в Університеті Індіани.

Біографія Сміт виросла в Портсмуті, штат Нью-Гемпшир, будучи другою з п'яти дітей. Сміт отримала ступінь бакалавра з експериментальної психології в Університеті Вісконсина (1973), захистивши дисертацію з відзнакою разом з Шелдоном Ебенгольцем. Сміт захистила ступінь доктора філософії в Університеті Пенсільванії в 1977 році. Вона працювала під керівництвом Дебори Кемлер в Університеті Пенсільванії, вивчаючи структуру перцептивного досвіду, зосереджуючись на зоровій системі. У 1977 році Сміт почала працювати в Університеті Індіани як викладач нової університетської програми з психології розвитку. Згодом вона очолила кафедру психології та нейронауки в цьому закладі.

Наукові інтереси Сміт включають сенсомоторну динаміку уваги та навчання, вивчення слів та розвиток розпізнавання візуальних об'єктів у ранньому дитинстві. Серед установ, що підтримують її роботу, є Національні інститути охорони здоров'я та Національний науковий фонд. Сміт була членом керівної ради Товариства когнітивних наук.

Наукова діяльність і дослідження Сміт досліджує процеси розвитку та механізми змін у перцептивному, моторному, когнітивному та мовному розвитку на різних стадіях раннього дитинства. Її робота виявляє, як безліч навичок залежать одна від одної. Наприклад, здатність немовляти сидіти пов'язана з його здатністю тягнутися до предметів, що, у свою чергу, пов'язано з новими способами маніпулювання та розглядання предметів, що, у свою чергу, пов'язано з підвищеною увагою до форми предмета та слів, що використовуються для його назви.

Теорія динамічних систем Разом з Естер Телен, Сміт запропонувала детальну теорію раннього перцептивного, когнітивного та моторного розвитку, засновану на динамічних системах. Теорія динамічних систем — це математичний підхід до розуміння процесів розвитку, включаючи еволюцію та культуру, з кумулятивними поступовими змінами, що призводять до збільшення складності поведінки з часом. Усі адаптації в системі є продуктом попереднього стану організму у взаємодії зі змінним середовищем, причому накопичені ефекти часто призводять до якісних змін у системі. Згідно з цією теорією, розвиток виникає з локальних екологічних випадковостей та внутрішньої динаміки системи, вкладених у різні часові масштаби. Сміт і Телен наголосили на ролі дослідження та відбору в самоорганізації категорій перцептивної дії (сенсомоторних), а також на каскадних взаємодіях між сприйняттям, дією та увагою з часом. Це мало значний вплив на галузь психології, запровадивши нові способи осмислення процесів розвитку.

Упередження форми Сміт відома своїми дослідженнями, проведеними разом з Барбарою Ландау, Сьюзен Джонс та іншими, щодо переваги форми предметів (shape bias). Цей термін стосується схильності дітей поширювати використання щойно введеного іменника на інші зразки певної категорії об'єктів на основі форми об'єкта, а не його кольору, текстури чи матеріалу. Сміт та її колеги виявили, що перевага форми виникає до 3 років як наслідок того, що дитина засвоїла іменники, що називають категорії об'єктів, організованих за формою. Їхні дослідження показали, як маленькі діти переходять від класифікації об'єктів за загальною схожістю до використання лише розмірних якостей, наприклад, кольору, розміру чи форми. Такі відкриття спонукали Сміт розробити модель впливу мови на увагу. Сміт та її колеги діагностували походження, наслідки та функціональність переваги форми для підтримки розвитку словникового запасу.

Відстеження руху очей Технологія відстеження погляду дозволяє по-новому та точно виміряти перспективу немовляти та сприяє кращому розумінню когнітивного та зорового розвитку в немовлячому віці. Використовуючи прилад відстеження погляду, закріплений на голові, Сміт та її колеги виявили зміни в точці зору немовляти, які збігаються з розвитком моторних навичок, таких як перехід від сидіння до повзання та ходьби, та пов'язали зміни в сенсомоторному досвіді немовляти з його вивченням слів. Погляд на світ з точки зору немовляти покращив розуміння того, як повсякденний досвід сприяє навчанню.[

Відзнаки та нагороди

Нагорода Американської психологічної асоціації (APA) за видатний науковий внесок у психологію на початку кар'єри (1985) Нагорода Трейсі Соннеборн, найвища нагорода Індіанського університету для його викладачів (1997) Титульний професор — випускник '69 року, заслужений професор (1997) Членкиня Американської академії мистецтв і наук (2007) Заслужений професор Індіанського університету (2008) Премія Румельхарта від Товариства когнітивних наук (2013) Нагорода APA за видатний науковий внесок (2013) Нагорода APS William James Fellow (2018) Нагорода Нормана Андерсона за життєві досягнення від Товариства експериментальних психологів (2019) Відзнака Федерації асоціацій поведінкових та нейронних наук (2019) Член Національної академії наук (2019) Медаль двохсотріччя (2020)

Бібліографія

Golinkoff, R.M., Hirsh-Pasek, K., Bloom, L., Smith, L.B., Woodward, A., Akhtar, N., Tomasello, M., & Hollich, G. (2012). Becoming a word learner: A debate on lexical acquisition. Oxford University Press. Smith, L. B., & Thelen, E. E. (1993). A dynamic systems approach to development: Applications. The MIT Press. Thelen, E., & Smith, L. B. (1994). A dynamic systems approach to the development of cognition and action. The MIT Press. Smith, L. B. (1989). A model of perceptual classification in children and adults. Psychological Review, 96(1), 125—144. https://doi.org/10.1037/0033-295X.96.1.125 Smith L. B., & Gasser M. (2005). The development of embodied cognition: Six lessons from babies. Artificial Life, 11(1–2), 13–29. https://doi.org/10.1162/1064546053278973 Smith, L. B., Jones, S. S., Landau, B., Gershkoff-Stowe, L., & Samuelson, L. (2002). Object name learning provides on-the-job training for attention. Psychological Science, 13(1), 13–19. https://doi.org/10.1111/1467-9280.00403 Smith, L. B., & Thelen, E. (2003). Development as a dynamic system. Trends in Cognitive Sciences, 7(8), 343—348. https://doi.org/10.1016/S1364-6613(03)00156-6 Smith, L. B., & Yu, C. (2008). Infants rapidly learn word-referent mappings via cross-situational statistics. Cognition, 106(3), 1558—1568. https://doi.org/10.1016/j.cognition.2007.06.010 Thelen, E., Schöner, G., Scheier, C., & Smith, L. B. (2001). The dynamics of embodiment: A field theory of infant perseverative reaching. Behavioral and Brain Sciences, 24(1), 1–86. https://doi.org/10.1017/S0140525X01003910 Thelen, E., & Smith, L. B. (2007). Dynamic systems theories. Handbook of child psychology. John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9780470147658.chpsy0106

Примітки