Сунду́с Алі́ївна Бадра́кова (у шлюбі — Абдурахма́нова; , нар. 25 грудня 1930, с. Бешуй, Кримська АРСР) — учасниця партизанського руху в Криму під час Другої світової війни, зв'язкова. Пережила депортацію кримських татар.
Біографія Сундус Бадракова народилася 25 грудня 1930 року в селі Бешуй (нині — Дров'янка) Сімферопольського району Кримської АРСР. Її батько, Алі Бодрак, до 1935 року працював головою колгоспу «Бешуй». Родина жила на краю села, біля підніжжя гір.
З початком німецької окупації Криму в родині сталися трагічні події: загинув батько, а двох старших братів Сундус — Абдурамана та Джихана — розстріляли за зв'язок з партизанами. Село Бешуй було спалене окупантами.
У 1943 році мати, Гульшерфе Бадракова, відвезла молодших дітей до родичів у сусідні села, а сама разом із 13-річною Сундус пішла до Бахчисарайського партизанського загону (7-й загін 4-ї бригади Південного з'єднання під командуванням М. П. Рябошапки).
Партизанська діяльність З листопада 1943 року по квітень 1944 року Сундус разом з матір'ю перебувала в партизанському загоні. Вони виконували різноманітні завдання: збирали парашути з вантажами (ліки, провізія), розпалювали сигнальні вогнища, доглядали за пораненими та допомагали евакуювати їх на «Велику землю». Сундус також ходила в розвідку в села Бешуй, Кууш, Мангуш та навіть до Бахчисарая, збираючи інформацію про чисельність та розташування ворожих військ. Вона допомагала червоноармійцям, які втекли з полону, дістатися до партизанів, оскільки добре знала місцевість.
Під час перебування в лісі Сундус отримала поранення в спину та обморозила кінцівки.
Депортація та повернення 18 травня 1944 року, невдовзі після звільнення Криму, Сундус разом з матір'ю та іншими родичами була депортована з півострова. Її мати, Гульшерфе Бадракова, неодноразово писала запити до партизанського архіву Криму, намагаючись підтвердити свою участь у партизанському русі, але безрезультатно. Вона померла у віці 94 років, так і не отримавши партизанського квитка.
У 1973 році Сундус із сім'єю повернулася до Криму, оселившись у місті Карасувбазар (Білогірськ). Їй вдалося розшукати командира загону та інших партизанів (зокрема Д. А. Гордієнка та Д. Мурадасілова), які підтвердили її участь у русі опору.
Вже за часів незалежності Україні рішенням Кримської республіканської ради партизанів та підпільників Сундус Бадракова отримала документ, що підтверджує її статус партизанки, та нагрудний знак «Кримський партизан».
Станом на 2019 рік проживала у місті Судак.
Сім'я Чоловік — Муртаза Абдурахманов (помер у 2017 році). Подружжя виховало п'ятьох дітей: Ремзіє, Асіє, Заїра, Сейдалі та Айдера.
Нагороди Орден «За мужність» Медаль «За відвагу»
Примітки