Елмаддін Рашидович Мамедов (азерб. Elməddin Rəşid oğlu Məmmədov; нар. 06 липня 1991, м. Гянджа, Республіка Азербайджан ) — український військовослужбовець, полковник,учасник російсько-української війни, колишній командир 119-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України.
Життєпис Народився 06 липня 1991 року в місті Гянджа, Республіка Азербайджан. У 1994 році разом із батьками переїхав до України та оселився в місті Миргород Полтавської області.
У 2009 році закінчив Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Того ж року вступив до факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2013 році закінчив факультет бойового застосування військ Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2016 році закінчив Полтавський інститут економіки і права вищого навчального закладу відкритий міжнародний університет розвитку людини "України", де отримав освіту бакалавра за спеціальністю "Правознавство"
Після закінчення Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного він пройшов військову ієрархію від командира взводу до заступника командира бригади.
У 2025 році проходив навчання в Національній академії Національної гвардії України, де отримав освіту магістра.
З 18 червня 2024 року по 2025 рік очолював 119-ту окрему бригаду територіальної оборони Збройних Сил України.
Елмаддін Мамедов є одним із ініціаторів впровадження проєкту мобільного комплексу відеоспостереження «Щит Фантом», що дозволив підрозділам покращити ситуаційну обізнаність та ефективно контролювати свої ділянки відповідальності.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну майор Елмаддін Мамедов очолив окремий батальйон 116-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Підрозділ одним із перших вступив у бойове зіткнення з противником у районі відповідальності батальйону поблизу населеного пункту Веприк на Полтавщині. У тісній взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони України та за підтримки місцевого населення українським військовим вдалося завдати противнику значних втрат. Війська російської федерації були змушені відступити, а частину особового складу було взято в полон. Захоплене озброєння та військову техніку передали до вищого командування Збройних Сил України. Події на Полтавщині отримали назву "Гадяцьке сафарі" та стали символом рішучості, організованості та єдності українського народу в перші дні повномасштабної війни.
Нагороди Відзнака Президента України «За оборону України» Відзнака Міністра оборони України «Золотий Тризуб» Відзнака Міністра оборони України «Вогнепальна зброя» Нагрудний знак «Знак пошани» Нагрудний знак Командувача НГУ «За співпрацю» Медаль «15 років сумлінної служби» Медаль Командувача Сил ТрО «За вірну службу» Медаль «За жертовність і любов до України» Медаль «За заслуги перед містом Миргород»
Примітки
https://lb.ua/blog/denys_kovalov/569080_slidami_gadyatskogo_safari.html https://m.youtube.com/watch?v=QBNgBRUQABE https://cntime.cn.ua/chernigivskij-brigadi-teroboroni-7-rokiv-article/ https://poltava.to/project/7375/