Імператор Ко́нін (, конін тенно; — ) — 49-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 23 жовтня 770 — 30 квітня 781Усі дати подані за європейським календарем..
Був онуком імператора Тендзі, сином принца Сьокі та Кі но Тоті-хіме. Замолоду звався принц Сіракабе. Одружився з принцесою Іное, донькою імператора Сьому.
770 року після смерті імператриці Сьотоку чернець Докьо спробував захопити трон, але цьому завадив Фудзівара но Накамаро. Невдовзі за підтримки останнього зайняв трон, незважаючи на спротив впливового міністра Кібі но Макібі, що підтримував кандидатуру принца Тіну, онука імператора Темму. Того ж року оголосив сина — принца Осабе — спадкоємцем трону. 772 року замінив останнього на принца Ямабе. 773 року звинуватив імператрицю Іное та принца сабе у вбивстві своєї сестри принцеси Наніви через прокляття, внаслідок чого позбавив цих двох звань, перевів до стану простолюдинів та відправив під арешт у провінцію Ямато.
Протягом 776—777 року країну охопили різні стихійни лиха. 777 року тяжко захворів імператор та його спадкоємець. У квітні 780 року відправлено військо на чолі із сейї-сьоґуном Фудзівара но Цуґінавою для придушення повстання племені ебісу, одного з народів еміші.
У лютому 781 року його фізичний та розумовий стан різко погіршився, внаслідок чого у квітні зрікся влади на користь свого сина — принца Ямабе, що став відомий як імператор Камму.
Примітки
Джерела та література 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003. Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
Посилання Список Імператорів Японії