Йоганн «Ганс» Карл Герман Гронау, з 1913 року фон Гронау (; 6 лютого 1850, Меркіше-Гайде — 22 лютого 1940, Потсдам) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал артилерії Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія

Ганс походив з родини вчителів, які жили в регіоні Бергішес-Ланд з XVII століття. Він був сином прусського головного лісника Йоганна Карла Людвіга Германа Гронау (1816–1911) з Кепеніка та його дружини Александріни Фрідеріки Берти, уродженої Лойзентін (1823–1903), з Грос-Пуппена (район Ортельсбург), та правнуком берлінського пастора та метеоролога Карла Людвіга Гронау (1742–1826).

Ганс Гронау вступив до 3-ї польової артилерійської бригади Прусської армії в Штеттіні як фанен-юнкер 13 квітня 1869 року. Він брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років. З 21 вересня 1870 року служив в бранденбурзькому польовому артилерійському полку «Генерал-фелдцойгмайстер» 3 в Ютербозі. З 1 жовтня 1870 по липень 1873 року навчався в артилерійському та інженерному училищі Берліна, з 1 жовтня 1875 по 21 липня 1878 року — в Прусській військовій академії. З 1880 по 1882 рік він був відряджений до Великого Генерального штабу. 21 квітня 1883 року повернувся у Великий Генштаб. З 20 червня 1885 року служив у Генштабі 2-ї піхотної дивізії (Данциг). З 22 березня 1887 року — командир батареї 1-го баденського польового артилерійського полку №14 (Карлсруе). 1 жовтня 1888 року повернувся у Великий Генштаб. З 1891 року — інструктор Прусської військової академії.

З 1894 року він очолював 1-й земський департамент у Великому Генштабі. Цей так званий «російський департамент» відповідав на той час за моніторинг та оцінку розвідувальних даних з Росії, країн Північної Європи, Балкан, Австро-Угорщини, Східної Азії, Персії та Туреччини. Після початку століття він став земським департаментом, відповідальним виключно за Росію.Lukas Grawe, Deutsche Feindaufklärung vor dem Ersten Weltkrieg", Schöningh Verlag Paderborn/Leiden/Boston/Singapore, 2017, S. 57ff.

З 27 січня 1898 року — командир 1-го Східнопрусського польового артилерійського полку №1 (Кенігсберг), з 1 жовтня 1899 року — 2-ї польової артилерійської бригади (Інстербург), з 27 жовтня 1903 року — 1-ї дивізії піхотної дивізії (Кенігсберг). З 1 жовтня 1907 році — губернатор Торна. На цій посаді 1 серпня 1911 року його було призначено почесним шефом 3-го полку польової артилерії «Генерал-фельдцойгмайстер» (1-й Бранденбургський) у Бранденбурзі-на-Гафелі. Того ж дня його було внесено до резервного списку. 16 червня 1913 року, з нагоди 25-ї річниці правління імператора Вільгельма II, Гронау було возведено у спадкове прусське дворянство.Militär-Wochenblatt. Nr. 81 vom 19. Juni 1913, S. 1865.A. Freiherr von Houwald: Brandenburg-Preußische Standeserhebungen und Gnadenakte für die Zeit 1873-1918. Görlitz 1939, S. 201.

З початком Першої світової війни Гронау був відновлений на службі і 2 серпня 1914 року призначений командувачем-генералом 4-го резервного корпусу, з яким він брав участь у Першій битві на Марні. У вересні 1915 року він став командувачем-генералом 41-го резервного корпусу на Східному фронті. З 5 серпня 1916 року головне командування було визначено як армійська група «Гронау» та перейменовано 18 вересня 1916 року на армійський загін «Гронау». 27 березня 1918 року великий підрозділ, дислокований у районі Пінська, був розформований, а Гронау повернувся до командування 41-м резервним корпусом. 2 лютого 1919 року вийшов у відставку з військової служби.

Востаннє Гронау жив у Потсдамі на Мольткештрассе, 7. Він помер у 1940 році та був похований на Старому цвинтарі.

Сім'я 23 лютого 1890 року одружився в Гранові, район Арнсвальде, з Луїзою Герішер (20 липня 1867, Гранов — 25 червня 1926, Потсдам). Їхнім старшим сином був трансатлантичний льотчик та військово-повітряний аташе генерал-майор Вольфганг фон Гронау (1893–1977).

Звання

Фанен-юнкер (13 квітня 189) Другий лейтенант (21 вересня 1870) Перший лейтенант (15 серпня 1878) Гауптман (23 грудня 1882) Майор (15 жовтня 1888) Оберстлейтенант (27 січня 1894) Оберст (22 березня 1897) Генерал-майор (18 квітня 1900) Генерал-лейтенант (29 жовтня 1903) Генерал артилерії запасу (27 січня 1908) Генерал артилерії (21 серпня 1914)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу із застібками «25» і «1914» Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 із п'ятьма застібками Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Орден Червоного орла 1-го класу з дубовим листям Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест з левами Орден Залізної Корони 2-го класу (Австро-Угорщина) Залізний хрест 1-го класу Pour le Mérite з дубовим листям орден (4 жовтня 1916) дубове листя (6 серпня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами

Примітки

Література

Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Adeligen Häuser. Teil B 1933, S. 202 (mit Stammreihe), Verlag Justus Perthes, Gotha 1933. The New International Year Book. A Compendium of the World's Progress.... S. 516, Verlag Dodd, Mead and Company, 1941. Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 528–530.

Посилання

Гронау на сайті The Prussian Machine.